Gazeta.ua

Мирні переговори у Стамбулі відбулися так як хочтів Кремль повільно та без результатів. Москву не хвилюють санкції Європи чи ризик розгнівати Дональда Трампа. Вони затягують війну без страху наслідків. Поки Трамп не натисне на Москву - прогресу в мирних переговорах не буде. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня "Мирний процес між Росією і Україною йде так, як хоче Москва - повільно", СNN, США Рішення президента Володимира Зеленського направити міністра оборони Рустама Умерова на зустріч з російською делегацією низького рівня в Стамбулі - складний вибір, вимушена необхідність. Його аудиторія - одна людина, президент Трамп. Київ має показати готовність зробити будь-які кроки до миру, інакше ризикує тим, що Трамп поступово почне відчувати, як прокремлівські голоси навколо нього зростають. Йому набриднуть ці процеси та/або він обмежить допомогу Україні. Зрештою, мирний процес йде так, як хоче Росія. Повільно і за ініціативою Кремля. За минулий тиждень, відколи Франція, Велика Британія, Німеччина та Польща виступили на боці України та вимагали 30-денного безумовного припинення вогню, яке мало набути чинності в понеділок, ми багато дізналися про справжні емоції Путіна та Трампа. По-перше, головним одкровенням є те, що Кремль не боїться подальших санкцій, тиску Європи, і не піддається на вмовляння Трампа. Наразі Володимир Путін вважає потенційні внутрішні пастки від можливості сфотографуватися з Трампом і Зеленським набагато більшими, ніж можливість шкоди, якщо розгніває Трампа. Путін насолоджується тим, як мирний процес просувається вперед Його відмова від цієї ініціативи - прорахований ризик, який вже окупається. Реакція Трампа - натяк, що "нічого не станеться", доки він не зустрінеться з Путіним. Вона відкидає всі очікування щодо дипломатії до двосторонньої зустрічі між ними. Це дозволяє Путіну вільно дотримуватися будь-якого курсу, усвідомлюючи, що глава Білого дому справді вірить у можливий прогрес, доки обидва президенти не зустрінуться особисто. Не виключено, що двостороння зустріч може відбутися найближчим часом, або навіть те, що переговори в Стамбулі в п'ятницю можуть призвести до саміту цих лідерів на вихідних. Але Путін насолоджується тим, як мирний процес просувається вперед, з достатньою удаваною щирістю, щоб Білий дім не відмовився від нього. Навіщо поспішати? Його сили зосереджуються на фронті. Рішення Путіна відхилити пропозиції Трампа щодо участі в саміті розкриває два ключові аспекти його мислення. Він готовий терпіти подальші "масові санкції", якими Європа погрожує за відмову від припинення вогню, а потім і від саміту в Стамбулі. Він також зробив ставку на обмежений гнів Трампа. Глава Кремля навіть був готовий ризикнути триденними спекуляціями і разом відхилити вмовляння Трампа щодо його участі, змушуючи світ чекати на склад російської делегації в Стамбулі. Трамп може далі уникати додаткових санкцій та наслідків для Росії Зеленський стикається з незручним моментом, під час якого він має бути присутнім на переговорах на випадок їхньої раптової ескалації, але не чекати наступного кроку Путіна. Поступово стає очевидним, що Трамп може далі уникати додаткових санкцій та наслідків для Росії, на які натякали Європа та Білий дім. Обмежений та "технічний" характер російської команди в Стамбулі дасть Трампу достатньо підстав сподіватися на прогрес і відкласти створення проблем для Москви. Переговори затягнуться. Кремль висуне низку максималістських вимог, а Київ гнівно вимагатиме припинення вогню, що Росія постійно відкидатиме. Навіть із додаванням високопосадовців Трампа до переговорів у п'ятницю, буде мінімальний прогрес і переговори про подальші переговори будуть мінімальними. Саме цього хоче Кремль. "Путін і незірка з мирних переговорів", Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, США Редакційна стаття Президент Трамп хоче миру в Україні, але Путін продовжує опиратися США. Подивіться на ганебну неявку російського лідера в Стамбул у четвер. Цей показовий епізод розпочався минулого тижня, коли лідери провідних країн Європи запропонували "повне і безумовне 30-денне припинення вогню, щоб створити простір для переговорів про справедливий та тривалий мир". Це мета України і Трампа, але Путін відповів жорстким "ні". Путін на ультиматум Європи відповів пропозицію прямих переговорів між Україною і Росією. Трамп зажадав, щоб Зеленський погодився. Однак у четвер Путін вислав до Зеленського, держсекретаря Марко Рубіо та спецпосланця Трампа Стіва Віткоффа делегацію низького рівня, подібну до тієї, яку послав у 2022-му для несерйозних переговорів. З моменту інавгурації Трампа, Путін запустив по Україні 346 ракет і понад 13 000 дронів Трамп, який перебуває на Близькому Сході, спочатку заявив, що може здійснити візит до Туреччини, якщо відбудуться мирні переговори. Але після того, як Путін виказав небажання до переговорів, Трамп спробував загладити конфуз, заявивши, що "нічого не станеться, поки ми з Путіним не зустрінемося". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські наративи Віткоффа і монополізація влади Зеленським: про що писали світові ЗМІ Ближче до реальності буде сказати, що нічого не станеться, доки Путін не відчує, що має стимул з'явитися і вести переговори. Неявка Путіна - останній доказ, що росіяни несерйозно налаштовані на припинення війни. Це не дивно. Путін вважає, що Трамп може покинути Україну і полегшити йому подальше захоплення української території. За підрахунками Інституту вивчення війни, з моменту інавгурації Трампа, Путін запустив по Україні 346 ракет і понад 13 000 дронів. "Володимире, СТОП!", - благав Трамп у соцмережах після того, як російський удар забрав життя мирних жителів у Києві в кінці минулого місяця. Путін не зупиняється. Минулого тижня внаслідок атаки на українську столицю загинули мирні жителі. З наближенням літа Росія готується до нового наступу. Москва здобула певну територію на сході України протягом зими, але за велику ціну і без стратегічних проривів. Але Путін знає, що Україна вичерпає запас американських боєприпасів за кілька тижнів. Найкращий шлях до миру - посилення тиску на Москву Трамп доклав щирих зусиль, щоб бути посередником у війні, але виглядає тим гірше, чим довше Путін говорить про мир, але веде війну. Трамп не хоче, щоб світ бачив його прохачем Кремля. Найкращий шлях до миру - посилення тиску на Москву. Трамп може почати з вторинних санкцій проти країн, які купують російську енергоносії. Колишній головний економіст мінфіну США Ерік ван Ностранд цього тижня писав, що вилучення чверті експорту російської нафти з ринку скоротить доходи Кремля від нафти на 20%. Світовий видобуток нафти достатньо високий, щоб це не призвело до значного підвищення цін на паливо у США. Трамп також може оголосити про свою підтримку більшої військової допомоги Україні. Тоді, коли Трамп нарешті зустрінеться з Путіним, Україна і Трамп будуть вести переговори з набагато сильнішої позиції. Хтось колись це назвав "миром через силу". "Трамп тисне на Україну без перспектив мирної угоди", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Колонка колишнього міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса Книга 1991 року "Трампований" Джона О'Доннелла, одного з босів казино Трампа, багато розповідає нам про те, як президент США веде бізнес. Одне з найяскравіших спостережень в тому, що Трамп ніколи не бере на себе відповідальність за будь-які невдачі та ніколи не залишається достатньо довго, щоб його угоди викрилися як порожні, якими зазвичай вони є. Тож не варто дивуватися, що Джо Байдена звинувачують в угоді Трампа з Талібаном, або що Зеленського звинувачують у тому, що не капітулював перед Путіним. Україна для Трампа була лише угодою про корисні копалини - нічим більше і нічим менше. Йшлося не про глобальну політику, західні цінності чи безпеку НАТО. Тепер, коли він її отримав, то пішов далі. Це також зрозуміло Путіну. З першого дня цього президентства в США Путін знав, на чиєму боці Трамп. Європа та Україна повинні почати готуватися до самостійного вирішення проблеми Останнім поворотом подій стало залякування Зеленського зі сторони Трампа, щоб зустрівся з Путіним. Путін, як боягуз, не приїхав. Результат - Трамп нічого не робить. Не зовсім нічого - США блокують Зеленського від поїздки на саміт НАТО в Голландії наступного місяця. Ключове питання - що далі. Європа та Україна повинні почати готуватися до самостійного вирішення проблеми. Ніхто не має вірити, що без США українцям кінець. Це не так. Вони знають, як воювати. Знають, як впроваджувати інновації. І "життєво важливі" розвіддані, які отримують на полі бою, не є повністю американськими. Якщо ми в Європі вирішимо замінити Дядька Сема, то зможемо. Якщо справді цього хочемо, і якщо готові піти на власні жертви. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Залужний оцінив реформи у ЗСУ та коли Путін може напасти на країну НАТО: світові ЗМІ написали Нам також слід реалістично оцінювати, що ця нова американська адміністрація означає для нашої безпеки. Не сумніваюся, що на певному етапі Трамп визнає кордони 2014 року, нав'язані Україні російським вторгненням того року. Визнання суверенних кордонів, змінених силою, суперечить усьому, за що ми виступаємо, у що віримо. Хоча декому подобається стиль та манера Трампа, вони не розуміють, що зараз не 1920-ті. Росія будує військові бази біля Фінляндії Якщо Трамп визнає російський Крим, нам слід побоюватися, що це буде означати ближче до нашого дому, у Північній Європі. Ми вже бачимо, як Росія будує військові бази біля Фінляндії, агресивно порушує патрулювання неба та військово-морські пересування в Балтійському і Північному морях. Подивіться на це з точки зору Путіна. Він знає, що США не зацікавлені в цьому і збираються скоротити війська в Європі. Він знає, що, незважаючи на вторгнення в Україну, йому це зійшло з рук. Чому він має зупинитися зараз? Путін думає: "Чи справді Трамп ризикне американцями та ядерним Армагеддоном, якщо я захоплю трохи Естонії і Литви? Або навіть Фінляндії?". Великі держави Європи не готові до війни, а їхнє населення ще менше. Британія та Франція сильні у риториці, але досі не підкріпили її грошима.

У Москві 9 травня відбувся парад, що згуртує союзників Росії, щоб показати їх лояльність в протистоянні Заходу. Європа має максимально допомогти Україні, щоб відтягнути час, коли сама буде змушена воювати проти неї без допомоги США. Європейці мають озброюватися, щоб бути готовими до затяжної війни з Росією. Посол України у Великій Британії, генерал Валерій Залужний, підтримує перехід ЗСУ від бригад до корпусів. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Залужний високо оцінив реформи ЗСУ, проведені Зеленським", Тhе Тіmеs, Велика Британія У статті для Тhе Тіmеs колишній головнокомандувач, посол України у Великій Британії, генерал Залужний підтримав модернізацію ЗСУ, запропоновану президентом Володимиром Зеленським. Раніше цього року Київ оголосив про плани переходу до структури корпусного рівня, а не бригадного. Якщо раніше командири керували 15-20 бригадами, кожна з яких складалася з кількох тисяч військових, то тепер метою є зменшення цієї кількості, що дозволить створити більш прямі та гнучкі структури командування. Залужний пише, що після здобуття незалежності в 1991-му Київ успадкував велику армію у 780 тис. військових. Її структура залишилася радянською і була абсолютно нездатною до бойових дій. 51-річний Залужний пише, що реформи, щоб зробити українську армію більш відповідною до стандартів НАТО, допомогли їй витримати російський тиск у 2022-му, і стверджує, що модернізація, оголошена Зеленським, продовжує процес. Одна з головних реформ, яку відстоює Залужний - відмова від жорстких розмежувань між різними видами військ - піхотою, флотом, авіацією, кіберпростором, а натомість акцент на спільних операціях. Залужний, який залишається дуже популярним в Україні, також розповів про використання країною технологій для боротьби зі значно більшою армією. Україна використовує штучний інтелект для аналізу величезних обсягів інформації про позиції Росії За допомогою західних технологічних компаній Україна використовує штучний інтелект для аналізу величезних обсягів інформації про позиції Росії, отримані від супутників, шпигунів та дронів. Потім ця інформація подається українським командирам, що дозволяє їм нормувати боєприпаси та перерозподіляти війська. Коли Залужний вперше почав експериментувати з технологіями перед вторгненням, то зіткнувся зі скептицизмом. Після одних навчань у 2021-му один командир запитав його: "Що за карикатури ви тут показуєте?". Залужний пише, що перед вторгненням також отримав наказ припинити використання "Кропиви" програмного забезпечення, яке відображає позиції України та Росії. "Звичайно, я цього не зробив", додає він. Після вторгнення українське командування було перевантажене і мало труднощі з впровадженням подальших реформ. ЗСУ складалася з понад 100 бригад, які підпорядковувалися кільком оперативно-тактичним групам, кожна з яких відповідала за окремий напрямок. Влітку 2022-го Залужний почав переходити до структури корпусного рівня за зразком США і Великої Британії Влітку 2022-го Залужний почав переходити до структури корпусного рівня за зразком США і Великої Британії, хоча реформи не змогли створити елітний десантно-штурмовий корпус, який, за його словами, був необхідний. "Ініціативу заблокували. Десантно-штурмовий корпус, який мав вчитися за кордоном, залишився на папері", - пише він. "Чого хоче Путін і як Європа має йому перешкодити", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія 9 травня на Красній площі Володимир Путін святкував День перемоги. Раніше на параді брали участь союзники Росії у Другій світовій війні. Сьогодні це сигнал про те, як Росія рішуче виступає проти Заходу. Зі зростанням кількості загиблих в Україні, воєнні цілі Путіна розрослися, щоб виправдати втрати Росії. Те, що починалося як СВО проти сусіда, стало екзистенційною боротьбою проти далеких ворогів. Це означає, що майбутнє України залежить від амбіцій Путіна більше, ніж від театральної дипломатії президента Дональда Трампа. Росія, можливо, не збирається вторгатися в інші частини Європи. Але спробує здобути владу, подвоївши кібератаки, операції впливу, вбивства і саботаж. Якщо Путін відчує слабкість, то може спробувати розколоти НАТО, захопивши невелику ділянку території та спонукаючи союзників відповісти. Він може бути готовий до цього за два-п'ять років. Багато хто в США і південній Європі вважають ці заяви істеричними. Посланник Трампа Стів Віткофф каже, що Путіну можна довіряти. Інші досить мудрі, щоб не довіряти людині, яка воювала п'ять разів за 25 років. Вони кажуть, що Росія надто слабка, щоб серйозно загрожувати. В Україні вона втратила майже 1 млн загиблих і поранених, а з моменту перемог у перші тижні після вторгнення і захопила менше 1% території України. Путін - агресор, якого слід стримувати Багато хто в країнах Балтії, Польщі та Скандинавії впадає в іншу крайність, попереджаючи, що загроза більша, ніж сам Путін, бо російський імперіалізм має глибоке коріння. Цей страх зрозумілий, враховуючи їхню історію поразок. Путін - агресор, якого слід стримувати. Поганий мир, нав'язаний Україні, може стати трампліном для його наступної війни. Водночас, навіть якщо Путін невблаганний, йому 72 роки. Зараз пора вплинути на те, що буде після нього. Стримування залежить від розуміння загрози, яку становить Путін. Після трьох років бойових дій війна стала ідеологією. У минулому 60% росіян вважали, що пріоритетом уряду має бути підвищення рівня життя. Сьогодні ця частка впала до 41%. 55% кажуть, що хочуть, щоб Росію поважали як світову державу. Путін поставив усе суспільство на воєнні рейки. Збройова промисловість створює робочі місця. Щедрі виплати солдатам та їх сім'ям становлять 1,5% ВВП. Путін використовує війну як привід для дедалі жорсткіших репресій та ізоляції від Заходу. Неправильно вважати, що російські сили виснажені чи недієздатні. Військово-морські та військово-повітряні сили здебільшого цілі. Очільник НАТО каже, що Путін поповнює запаси людей, озброєння і боєприпасів безпрецедентними темпами. Росія планує мати 1,5 млн активних військ, порівняно з 1,3 млн у вересні. Вона може збільшити сили і озброєння на західному фронті на 30-50%. Завдяки війні Москва поглибила зв'язки з Китаєм, Іраном та КНДР. Російська тактика груба та дороговартісна Російська тактика груба та дороговартісна, але раптове невелике вторгнення на члена НАТО змусить Альянс вибирати, чи повертати втрачені землі, чи ризикувати ядерною війною. Якщо НАТО не воюватиме, то буде розбите. У тривалішому конфлікті Альянс відбив би перший російський наступ, але чи мав би ресурси для п'ятого-шостого? Путін міг би вважати це стратегічною перемогою, якби Трамп відмовився допомогти, навіть якщо росіян відкинуть. Відсутність Америки на полі бою закріпила б вплив Росії на Європу. Захист від Росії починається в Україні. Чим більше Путіну відмовлятимуть у успіху там, тим менша ймовірність, що нападе на НАТО. Це означає постачання зброї Україні, і надання їй більшої кількості грошей для оплати тих видів зброї, які може дешево виготовити сама. Україна могла б виробляти обладнання на $35 млрд на рік, але має замовлення на менш ніж половину цієї суми. Трамп має зрозуміти, що фінансування України відповідає інтересам Америки, хоча б тому, що Китай спостерігає за прогресом Росії. Підтримки України недостатня для забезпечення безпеки всього континенту, і Трамп навряд чи запропонує значну допомогу. Європа має робити більше. Це означає наполегливіше працювати над самозахистом, зміцненням своєї єдності та закладенням основ для постпутінської Росії. Потрібна робота над зміцненням єдності НАТО Європа купує більше зброї. Дані шведського аналітичного центру SІРRІ показують, що НАТО, за винятком США, збільшило витрати на $68 млрд, або на 19%, у 2022-2023 роках. Потрібно більше, але лідери Європи досі не підготували виборців до майбутніх жертв. Вони сваряться через контракти на постачання зброї. Потрібна робота над зміцненням єдності НАТО, особливо якщо США більше не об'єднують. Наївно думати, що такі країни, як Іспанія та Португалія, колись боятимуться Росії так само, як Естонія і Польща. Але вони стикаються з загрозами своїй інфраструктурі та політиці. Вони також життєво зацікавлені в тому, щоб ЄС уникнув дисфункції, яка виникла б внаслідок посилення впливу Росії на його східних членів. "Шоу в Москві на фоні неможливості зупинити війну в Україні", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Путін у п'ятницю очолив парад на Красній площі - грандіозне шоу, щоб підкреслити минулу славу Росії та виправдати війну з Україною. Разом із Путіним на трибунах сидітимуть лідери Китаю, Бразилії та понад 20 інших країн. Кремль намагається показати, як країни Глобального півдня прагнуть створити противагу Заходу. Вони спостерігали за маршем тисяч солдатів, десятків бронетехніки, танків та ядерних ракетних установок. Полк китайських солдатів пройшов перед стінами Кремля, а над Москвою пролетіли винищувачі. Цього року парад мав бути найбільшим від початку вторгнення у 2022-му. Росія вітала найбільшу кількість іноземних лідерів із 2015-го, а їхня участь чи відсутність розглядається в Москві як ознака непокори або вірність Заходу. Наприкінці квітня Путін оголосив про триденне одностороннє припинення вогню в Україні з 8 травня, щоб відзначити святкування. Зеленський відхилив пропозицію, назвавши її "театральним шоу", і запропонував 30-денне перемир'я, яке могло б дозволити провести змістовні переговори щодо припинення війни. Зеленський також заявив, що Україна не дає жодних гарантій безпеки гостям параду в Москві. У попередні дні Україна посилила спроби атакувати Москву і прилеглі райони, що призвело до припущень, що мішенню може бути сам парад. Росія останніми днями також атакувала українські міста, зокрема Київ. Парад відзначив щорічне свято, яке традиційно виходить за рамки численних розколів в Росії як виразник національної гордості. СРСР втратив понад 26 млн життів під час війни, торкнувшись майже кожної родини. Але після вторгнення Росії у 2022-му грандіозні святкування перетворилися на точку розколу в Росії та за її межами. Кремль намагався виправдати вторгнення, хибно стверджуючи, що владу в Києві захопили нацисти Кремль намагався виправдати вторгнення, хибно стверджуючи, що владу в Києві захопили нацисти. Зеленський має єврейське походження, його дід воював у війні, а члени родини загинули у Голокості. Західні країни провели власні святкування в Європі в четвер. Різниця пов'язана з різницею в часі між Москвою і Берліном. На момент підписання нацистською Німеччиною акту про капітуляцію в Москві вже було за північ. Різниця стала символічною, розділивши колишніх союзників на два табори. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін розглядає варіант з паузою у війні: світові ЗМІ озвучили деталі Путін має глибоку особисту історію, пов'язану з перемогою СРСР над Німеччиною. Його брат Віктор помер від дифтерії в дитбудинку під час блокади Ленінграда та був похований там у братській могилі. Батько був важко поранений, а мати ледь не померла з голоду. Після 1965-го перемога над нацизмом поступово стала наріжним каменем радянських і російських патріотичних ритуалів Путін каже, що батьки не мали ненависті до німців, але для його покоління все було інакше. "Нас виховали на радянських книжках і фільмах. Ми їх ненавиділи", - каже Путін. Перший парад відбувся у 1945-му, невдовзі після капітуляції Німеччини. 9 травня оголосили святом. Сталін потім припинив паради, доки їх не відновили у 1965-му. Сталін хотів применшити значення перемоги у Другій світовій, вбачаючи потенційних політичних суперників у радянських генералах. Після 1965-го перемога над нацизмом поступово стала наріжним каменем радянських і російських патріотичних ритуалів. Але паради організовували епізодично. Але після 2008-го вони перетворилися на щорічну грандіозну демонстрацію військової могутності.

США та Україна підписали угоду про надра, яка більше схожа на репарації Німеччини після Першої світової війни, ніж на план Маршалла після Другої світової. Також є багато сумнівів щодо економічної вигоди від видобутку цих ресурсів і жодних гарантій безпеки Україні. Розвідка США каже, що Путін починає розуміти, що поки не може воєнним шляхом захопити Україну, тому розглядає варіант паузи у війні. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Що отримують США і Україна від угоди про надра", Вlооmbеrg, США Після місяців напруженого обміну репліками і сварок, команда Дональда Трампа досягла угоди з Україною, яка дає США привілейований доступ до ресурсів країни, включаючи алюміній, графіт, нафту та газ. Ця угода - символ транзакційного стилю зовнішньої політики Трампа, який погрожував припинити військову допомогу Києву, якщо український колега Володимир Зеленський не дозволить США скористатися мінеральними багатствами України. За умовами угоди, США отримають першочергове право на відшкодування прибутку, перерахованого до спеціального інвестиційного фонду. Частину доходу спрямують на відшкодування США витрат на майбутню військову допомогу Україні. Для Зеленського могло бути й гірше, бо США спочатку вимагали, щоб фонд використали для повернення мільярдів доларів допомоги США, надісланої з 2022-го. Вашингтон також визнав в угоді наміри Києва уникнути конфлікту з планами щодо вступу в ЄС, що довго вважалося червоною лінією для України в переговорах. Міністр економіки України Юлія Свириденко представила угоду як рівноправне партнерство, заявивши, що інвестиційний фонд структурують за принципом 50/50 та управлятимуть ним спільно Україна і США. Держактиви, включаючи компанію "Укрнафта" і виробника атомної енергії "Енергоатом", залишаться у власності України. Фонд отримуватиме половину доходів від нових ліцензій на видобуток критично важливих матеріалів, нафти і газу, каже Свириденко - цей крок має гарантувати, що США отримають вигоду лише від нових проєктів, а не від діючих. Знадобляться теж значні інвестиції в шахти і переробні потужності. Ця угода - разючий відхід від традиційного підходу США до допомоги союзникам Ця угода - разючий відхід від традиційного підходу США до допомоги союзникам, що постраждали від війни. Вона менше схожа на план Маршалла, а більше на Версальський договір. За дослідженням уряду України, Світового банку, Єврокомісії та ООН, угода призведе до виведення коштів з країни, яка вже економічно постраждала від вторгнення, і потребує приблизно $524 млрд на реконструкцію та відновлення протягом наступного десятиліття. Зовнішня політика рідко буває альтруїстичною. План Маршалла був стратегічною інвестицією США, щоб допомогти країнам Європи у відбудові, створити стабільних партнерів, стримати поширення комунізму і розширити ринки для товарів США. Угода з Україною має більш транзакційний характер, а доступ до надр слугує компенсацією за співпрацю і підтримку США. Трамп каже, що вона дозволить США "повернути гроші, і отримати багато грошей у майбутньому". У деяких звітах йдеться, що Україна має родовища корисних копалин, вартістю $10 трлн, включаючи літій, графіт і титан. Але про те, скільки з них є комерційно вигідними, відомо небагато. Такі сировинні товари, як вугілля, залізна руда та уран - найлогічніші родовища для США. Це пояснюється тим, що після будівництва шахт та їх видобутку, легше продавати припаси на ринку, ніж інші матеріали, що потребують додаткової обробки, такі як графіт та рідкісноземельні елементи. Переробка корисних копалин вимагатиме інвестицій у виробничі потужності та часто пов'язана з екологічними і технічними проблемами. Ще одна перешкода - те, що багато мінералів, які Україна потенційно могла б видобувати, наразі вже добувають у світі, тому ціни можуть бути недостатньо привабливими, щоб виправдати залучення великих інвестицій. Україна вважається однією з 10 найкращих країн за видобутком вугілля, урану та залізної руди Україна вважається однією з 10 найкращих країн за видобутком вугілля, урану та залізної руди, але її витрати на виробництво можуть бути значно вищими, ніж у провідних світових постачальників. Також можна використати газ та сланцевий газ. Україна також прагне просувати родовища літію, графіту, титану. Вона каже, що має найбільше в Європі родовище літію - ключового металу в акумуляторах до електромобілів. Але ціни на нього в останні роки різко впали, бо виробництво зросло набагато швидше, ніж попит. Коли йдеться про титан, Україна не обов'язково добуває той тип, який потрібен оборонній промисловості США. За даними Геологічної служби США, вона не має потужностей для виробництва титанової губки - форми металу, який використовують у реактивних двигунах, броні та інших оборонних речах. Видобуток таких мінералів легший, ніж їх переробка. Переробка титану, рідкісноземельних елементів та графіту вимагатиме значних інвестицій. Трамп наголосив на рідкоземельних елементах, які використовують в широкому спектрі товарів, включаючи іРhоnе та ракети з лазерним наведенням, і які постачає переважно Китай. Хоча Україна повідомила про низку родовищ, про їхній потенціал відомо мало. Навіть колишній керівник Геологічної служби України заявив, що сучасної оцінки ресурсів не було. За даними Геологічної служби США, за межами Китаю найбільші запаси цих елементів є в Бразилії, Індії, Австралії та Росії, та у самих США. Як і багато критично важливих мінералів, рідкісноземельні елементи відносно поширені у світі, але часто є у достатньо невеликих концентраціях, щоб можна було економічно ефективно видобувати та переробляти. Ринок для них також мізерний, порівняно з такими сировинними товарами, як мідь чи нафта. Навіть якщо родовища цих елементів в Україні є комерційно вигідними, їх потрібно буде переробляти. Наразі на Китай припадає 90% потужностей з їх розділення та переробки. Україна протягом останнього десятиліття доклала зусиль для збільшення видобутку газу Провідні світові гірничодобувні компанії, які останні два десятиліття шукали по світу неосвоєні родовища сировини, до війни майже не цікавилися Україною. Україна протягом останнього десятиліття доклала зусиль для збільшення видобутку газу. За оцінками, її запаси газу оцінюють в 5,4 трлн кубів, включаючи 1,1 трлн підтверджених, які є одними з найбільших у Європі. За даними Міжнародного енергетичного агентства, вона також має значні невикористані запаси сланцевого газу. Країна вже має одну з найбільших мереж газопроводів та підземних сховищ. До війни її трубопроводи могли транспортувати понад 140 млрд кубів російського газу до Центральної Європи, що дорівнює 20% попиту континенту на газ. Але потік припинився після закінчення терміну дії транзитної угоди на початку року. Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що США можуть допомогти Україні вийти на "траєкторію великого зростання". Але угода не пропонує явних гарантій безпеки для України. Зеленський наполягав на цьому, але чиновники США заявили, що зв'язування України зі США через економічні зв'язки забезпечить фактичний щит безпеки. Стурбовані, що цього недостатньо, щоб стримати Москви, уряди Європи наполягали на більш чітких зобов'язаннях Трампа підтримати потенційне розгортання європейських військ для допомоги Україні, але поки безуспішно. "Розвідка США: "Цілі Путіна щодо війни в Україні могли змінитися", СNN, США Нові дані розвідки США свідчать, що Путін змістив увагу у війні в Україні на короткострокові цілі зміцнення контролю над вже захопленою територією, та підтримку економіки Росії, яка переживає труднощі. Це відображає еволюцію недавніх оцінок розвідки США, які свідчать, що Путін вважав, що війна йому вигідна, що він має імпульс та людські ресурси, щоб продовжувати боротьбу, і захопити всю Україну. Уявлення, що Путін, можливо, змінив погляди, вплинуло на переконання Трампа, що лідер Кремля може бути більш схильним до потенційної мирної угоди, ніж раніше. Однак високі чиновники США залишаються скептично налаштовані до Путіна та його заяв, що хоче мирної угоди. Навіть попри те, що запропоновані США пропозиції неймовірно щедрі для Росії, оскільки передають їй більшу частину захопленої території. Також поширена думка, що навіть якщо Росія погодиться на варіант угоди, що лежить на столі, вона може спробувати відновити війну та захопити більшу частину України в тривалішій перспективі. Москва готова "підігравати" США та обмежити безпосередні цілі Тиск, який чинить дедалі більш розлючений Трамп, що погрожує новими санкціями, ставить Путіна у потенційно скрутне становище. Москва готова "підігравати" США та обмежити безпосередні цілі, щоб покращити відносини зі Штатами, але не відмовилася від максималістських воєнних цілей. Кремль сподівається, що кращі відносини зі США відвернуть увагу після тактичної паузи, і потім Москва зможе використати поєднання військових, економічних, інформаційних та політичних інструментів для досягнення цілей Путіна в Україні та за її межами. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путіна хвилює образа Трампа: світові ЗМІ спрогнозували, що намагатиметься зробити Кремль Раніше цього року розвідка США попередила радників Трампа, що контроль над Україною залишається головним пріоритетом Путіна і він прагне використати поспішність адміністрації з переговорами. "Мислення Путіна змінилося, бо вважає, що має співчутливого президента США, який не знає, що робить, і більше зацікавлений у короткострокових перемогах. Путін думає, що врегулювання може бути, але він потім його не виконає", - каже конгресмен-демократ Джейсон Кроу, який входить до складу комітету з розвідки Палати представників. Під час переговорів, лідери України не раз благали США та Європу надати допомогу та гарантії безпеки в рамках потенційної угоди, щоб навіть якщо Україна поступиться частиною території, Росія не хотіла відновити війну, щоб захопити більшу частину країни. Мета Росії - визнати якомога більше територій та якомога більше послабити Україну "Мета Росії - визнати якомога більше територій та якомога більше послабити Україну. Але немає ознак що Путін може фактично завоювати решту України, враховуючи, що його війська давно не можуть суттєво зрушити лінію фронту", - каже високий чиновник США. Минулого тижня віцепрезидент Джей Ді Венс заявив, що США передбачають перемир'я "десь біля" поточної лінії фронту з "деякими територіальними обмінами". Посланник Трампа Кіт Келлог, заявив, що адміністрація чекає на згоду Росії на припинення вогню. Але серед політиків і розвідки давно є сумніви, що Путін та його оточення ведуть переговори добросовісно, ​​натомість намагаючись затягнути їх та продовжити війну. Сенатор-республіканець Роджер Вікер, голова комітету з питань збройних сил, повторив цей скептицизм, заявивши, що "пора ставитися до Путіна як до воєнного злочинця-обманщика, яким він є", і нагадав Трампу, що лідеру Росії "не можна дозволити затягнути за собою США".

Президент США Дональд Трамп зробив чергову спробу досягти мирної угоди цього разу запропонував визнати Крим російським, накинувшись на Київ за відмову це прийняти. Після російської атаки на Київ, врешті, звернувся до Путіна, щоб припинив вбивати українців. У відповідь на пропозиції Трампа Київ висунув свої про неможливість визнання яких-небудь територій, окупованих Росією. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Після тиску на Україну, Трамп нарешті помітив перешкоду в Росії", Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, США Нездатність Трампа припинити бойові дії після того, як пообіцяв зробити це швидко, призвела до все більшого розчарування. Питання - чи готовий він натиснути на Москву, щоб пішла на значні поступки для досягнення угоди так само як штовхає Україну цей крок поставив би під загрозу його більшу мету -зближення з Росією. Трамп каже, що готовий дати Росії і Україні ще трохи часу, щоб досягти угоди, перш ніж США відмовляться від допомоги в мирних переговорах. Хоча Трамп і раніше критикував Путіна, це відносна рідкість. Його помічники кажуть, що останнім часом він був щиро здивований і роздратований, що Путін не виявив більшої гнучкості. Трамп спрямував своє невдоволення на Україну, а не на Росію, бо на них легше вплинути, каже співробітник Ради з міжнародних відносин Томас Грем. Після суперечки в Білому домі між Трампом і Володимиром Зеленським у лютому Трамп ненадовго припинив обмін розвідданими з Києвом і військові поставки. За словами Грема, у Трампа не так багато важелів проти Москви. Після нападу Росії у 2022-му США і союзники вже запровадили безпрецедентні санкції проти Росії, яка переорієнтувала експорт на нових торгових партнерів. Трамп все ще мало прагне тиснути на Путіна З моменту інавгурації Трамп припустив, що може націлити санкції на російський експорт нафти, якщо Путін чинитиме опір мирній угоді. Але в четвер не згадав про цю ідею, вказавши, що, на його думку, Росія зробить послугу Заходу, не захопивши решту України. Відповідаючи на запитання, які поступки запропонував Путін на переговорах, він сказав: "Зупинити війну, припинити захоплювати всю країну". Трамп все ще мало прагне тиснути на Путіна. Його віра, що зможе досягти мирної угоди базується на захопленні російським лідером, чиє рішення напасти на Україну в 2022-му він назвав "геніальним". Цю прихильність розділяє емісар Трампа в Москві Стів Віткофф, який днями здійснить четверту поїздку для зустрічі з Путіним. Після попередніх поїздок він повертався, високо оцінюючи поведінку Путіна, і кажучи, що вважає угоду можливою. Але відсутність у Віткоффа досвіду спілкування з росіянами може дати Трампу надто райдужну оцінку шансів на мир. Це може спричинити у президента США відчуття обману, каже Грем. Грем, який був радником з нацбезпеки по Росії в Джорджа Буша і досі часто їздить в Москву. Він каже, що на початку цього року росіяни були стурбовані, що Віткофф не повністю розуміє вимог Росії щодо України. "Занепокоєння полягало в тому, що Віткофф дасть Трампу погляд на позицію Росії, який не є справжньою її позицією. Можливо, бачимо це зараз", - каже він. Путін не виявив великого бажання найближчим часом підписувати мирну угоду з Україною, хоча міг би розглянути її ідею, щоб заспокоїти Трампа, каже старша наукова співробітниця Євразійського центру Саrnеgіе Russіа в Берліні Тетяна Станова. Путін буде намагатися пом'якшити розбіжності по Україні За її словами, Кремль стурбований образою Трампа, але бажання Путіна перемогти в Україні переважує ці побоювання. Коли Віткофф прибуде в Москву, Путін буде намагатися пом'якшити розбіжності по Україні, підкреслюючи, що Росія і США можуть розвивати добрі відносини через регіональні угоди щодо таких питань, як Іран. "Путін спробує пояснити, що Росія просто так не може кинути Україну, бо для неї це екзистенційне питання. Але скаже, що Росія і США - дві великі нації, які заради миру у світі повинні мати нормальні ефективні відносини", - каже вона. Путін уже домігся ряду поступок від Трампа, включаючи сигнали, що він відкритий для визнання Криму російським, заборони Україні входити в НАТО та згоди на фактичну окупацію Росією частин України. Трамп також послабив ізоляцію Москви від Заходу та посіяв напруженість із союзниками США в Європі, які виступають за жорсткішу позицію по Україні. "Росіяни не бачать причин укладати угоду, доки можуть поступово йти вперед на полі бою та отримувати більше поступок від США. Чому вони повинні так поспішати?", - каже колишній помічник Ради нацбезпеки адміністрації Джо Байдена Ерік Грін. "Пропозиція Трампа по Криму покладе край десятиліттям опору США", Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, США Під час першого терміну Трампа Україна хвилювалася, що він може визнати російським Крим. Він навіть висловився, що "люди в Криму, наскільки я чув, воліли б бути з Росією". У липні 2018-го держсекретар Трампа Майк Помпео видав "Кримську декларацію", де обіцяв, що політика невизнання залишиться "до відновлення територіальної цілісності України". Тепер, намагаючись домовитися про припинення війни, Трамп готовий відійти від цієї заяви і 11 років політики США. Його нова мирна пропозиція включає визнання США того, що Крим є частиною Росії. Колишній дипломат Деніел Фрід назвав це найгіршою пропозицією Трампа: "Розумно прийняти реальність, що протягом невизначеного часу частини України будуть під незаконною російською окупацією. Зовсім інша - визнати силову зміну кордонів". Жодна країна не може змінювати кордони іншої силою Цей погляд повторює заяву Помпео, що підтверджує базовий принцип міжнародного права, який поділяють демократичні держави - жодна країна не може змінювати кордони іншої силою. Цю точку зору поділяють у Вашингтоні, включно з наступником Помпео Марком Рубіо. Як сенатор Рубіо виступив співавтором заяви в жовтні 2022-го, яка забороняє США визнавати російські претензії на будь-яку частину України, попереджаючи, що це призведе до "ризику створення небезпечного прецеденту для наслідування іншими авторитарними режимами, такими як Китай". Рубіо та інші бояться, що КНР спробує захопити Тайвань, якщо побачить, що Захід поступається Росії контролем над Україною. Аналітик RАND Соrроrаtіоn Семюель Чарап каже, що Трамп має досвід визнання спірних територіальних претензій. У 2019-му визнав окупацію Ізраїлем сирійських Голанських висот. У 2020-му підтримав 45-річну претензію Марокко на Західну Сахару в обмін на дипломатичне визнання Марокко Ізраїлю. Після розпаду СРСР країни Балтії знову стали вільними Але Чарап ставить під сумнів корисність такої поступки Росії у випадку з Кримом. Він посилається на прецедент Декларації Уеллса в липні 1940-го, в якій виконуючий обов'язки держсекретаря США Самнер Уеллс заявив, що США ніколи не визнають окупацію СРСР Латвії, Литви і Естонії. Вони цього не зробили. Помпео цитував цю заяву у Кримській декларації 2018-го. "Це не завадило ні розрядці, ні завершенню холодної війни через переговори", каже Чарап. Фрід каже, що багато хто в США і Європі спочатку сміялися з Декларації Веллса як жарту. Але після розпаду СРСР країни Балтії знову стали вільними. "Це виявилося пророчим", - каже він. "Стармер кидає виклик мирному плану Трампа", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Британський прем'єр Кір Стармер наполягає, що Україна має сама вирішувати умови мирної угоди з Росією, кидаючи виклик ідеям Трампа. Він заперечив Трампу, сказавши, що "мужній" президент Зеленський не винен, що досі не вдалося укласти угоду про припинення війни. Стармер відмовився підтримати плани США визнати Крим російським і вимагає від Москви погодитися на "безумовне припинення вогню". Стармер наполягає на гарантіях безпеки від США для "коаліції охочих", згідно з якою західні війська будуть в Україні. Лондон тепер має намір відправити військових інструкторів замість кількох тисяч військових в Україну. Інтенсивні переговори щодо угоди тривають після саміту в Лондоні цього тижня, коли США тримають перо над текстом, а західні союзники лобіюють зміни. Тhе Теlеgrарh поділився деталями з п'яти пунктів від Києва, показуючи, що є базові розбіжності з планом із семи пунктів США, який з'явився цього тижня. У центрі українських вимог - наполягання, що Крим - українська земля, анексована російськими військами, і не визнається російським. Трамп, перебуваючи під тиском обіцянок про швидке припинення війни, у четвер розкритикував Кремль за атаку на Київ, у результаті якої загинули 12 людей. Вимоги України показують, що Київ сподівається позбутися можливого міжнародного визнання російського суверенітету над Кримом чи іншими окупованими територіями. Перший і другий пункти зосереджені на тому, щоб мирна угода "ґрунтувалася на міжнародному праві, а не на капітуляції". Там наголошується на важливості чітких "гарантій безпеки". Росії не можна дозволити використовувати угоду для обмеження чисельності ЗСУ Пункт третій спроба відібрати контроль над переговорами від Трампа та повернути Україну в центр мирного процесу. Четвертий - попередження для США та НАТО, що дозвіл Росії контролювати Крим дає їй змогу погрожувати не лише Україні, а й на Туреччині, Румунії та Болгарії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські наративи Віткоффа і монополізація влади Зеленським: про що писали світові ЗМІ П'ятий пункт визначає, що Росії не можна дозволити використовувати угоду для обмеження чисельності ЗСУ чи можливостей ВПК. Попри розбіжності зі США, Стармер наполягає, що Європі неможливо відмовитися від безпекових зв'язків зі Штатами: "Багато хто стверджує, що ми повинні рухатися в напрямку, орієнтуючись лише на Європу, а не на Європу та США. Це неправильно щодо України і загалом. Підхід, орієнтований на НАТО, давав нам досі мир". Колишній прем'єр Борис Джонсон виступив із різкою критикою пропозицій Трампа: "Що Україна отримує після трьох років героїчного опору жорстокому неспровокованому вторгненню? Яка їх винагорода за жахливі жертви? Окрім права ділитися ресурсами зі США, нічого не отримують. Що в цій угоді може зупинити третє російське вторгнення? Нічого".

Україна та США можуть підписати угоду про корисні копалини у четвер. У Парижі відбулися переговори між Україною, Європою і США щодо пошуку мирного врегулювання у війні, які завершилися суперечливими заявами. Київ звинуватив спецпредставника США у просуванні наративів Росії. В Україні є ріст авторитарних тенденцій влади на фоні війни. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Трамп каже, що наступного четверга США підпишуть угоду про корисні копалини", Вlооmbеrg, США "У нас є угода про корисні копалини з Україною, яку підпишемо у четвер. Припускаю, вони її виконають", - сказав Дональд Трамп. Підписання зірвали після конфлікту Володимира Зеленського з Трампом і віцепрезидентом Джей Ді Венсом в Білому домі. Вона передбачає, що сторони погодилися з її контурами, що регулює післявоєнні плани розробки родовищ корисних копалин України та відновлення її інфраструктури. Угоди досягли, коли Трамп коливається між тим, щоб звинуватити Москву та Київ у неспроможності припинити війну. Трамп вимагав укласти угоду як компенсацію за зброю та іншу допомогу, яку США дали за часів його попередника Джо Байдена. Раніше цього місяця Україна і США провели технічні обговорення угоди і домовилися підписати перехідний меморандум про наміри, що фіксує позитивні кроки, зроблені сторонами. Документ підписали через інтернет в четвер, відкриваючи шлях до Угоди про економічне партнерство та створення Інвестиційного фонду для відновлення України. Про це розповіла віцепрем'єр Юлія Свириденко. "Документ - результат професійної роботи переговірних команд, які недавно завершили черговий раунд технічних обговорень у Вашингтоні", - додала вона. Угода дасть США першість у претензіях на прибутки Угода дасть США першість у претензіях на прибутки, перераховані в спеціальний інвестиційний фонд, який будуть контролювати Штати. Під час переговорів Київ наполягав на кращих умовах і відмовлявся визнавати минулу допомогу США боргом. Після раунду переговорів Трамп знизив свою оцінку допомоги, яку США дали Києву з початку вторгнення з $300 млрд до приблизно $100 млрд. Це наближає його до оцінки України в понад $90 млрд. Трамп відмовився від недавніх коментарів, у яких казав, що Зеленський винен у війні, водночас критикуючи його: "Я не вважаю Зеленського відповідальним, але не дуже в захваті від того, що почалася війна. Я б не сказав, що він виконав роботу найкраще. Я не його фанат". Проте Трамп сказав, що зосередився тепер на тому, щоб змусити Володимира Путіна погодитися зупинити бойові дії: "Намагаюся змусити його зупинитися, бо, як ви знаєте, Росія набагато більша". "Зеленський звинуватив представника Трампа в поширенні наративів Росії", Тhе Тіmеs, Велика Британія Зеленський звинуватив спецпосланника Трампа Стіва Віткоффа в "поширенні російських наративів" після того, як він запропонував мирну угоду з Росією, яка має залежати від статусу окупованих територій України. Віткофф зустрічався з українськими та європейськими лідерами в Парижі в четвер, щоб обговорити, як покласти край війні, попри те, що Путін не показує ознак готовності до переговорів. "Віткофф перейняв стратегію російської сторони. Це дуже небезпечно, бо він свідомо чи несвідомо поширює російські наративи", - сказав Зеленський. Його зауваження показали, що переговори у Франції не минули добре з погляду Києва. Джерело в Парижі назвало їх "чудовими і дуже позитивними", додавши, що погляди США та Європи "зійшлися". Європейці вірять, що Путін не планує припиняти війну У Парижі повідомили, що США визнали необхідність участі Європи в спробі забезпечити "твердий і тривалий" мир в Україні. Переговори США з Росією, від яких наразі відсторонили європейців, досі були безрезультатними. Європейці вірять, що Путін не планує припиняти війну, яку вважає, що виграє. Британське дипломатичне джерело повідомило, що США та європейці вели "позитивну та конструктивну дискусію щодо того, як перейти до припинення вогню, повного та сталого миру", погодившись скоро зустрітися знову. Держсекретар Марко Рубіо розмовляв по телефону з російським колегою Сергієм Лавровим, заявивши, що переговори про припинення вогню в Україні були "обнадійливими". "Обнадійливе приймання у Парижі рамок США показує, що мир можливий, якщо всі сторони зобов'яжуться досягти угоди", заявили в Держдепі. Лавров заявив, що Росія готова продовжувати співпрацю зі США для усунення "корінних причин української кризи", не згадуючи зобов'язань щодо припинення вогню. Зеленський закликав "тиснути" на Росію, щоб припинила війну Зеленський закликав "тиснути" на Росію, щоб припинила війну, і повідомив, що Україна хоче купити у США щонайменше десять систем ППО Раtrіоt для захисту від атак Росії. Раніше він повідомив журналістам, що Київ отримав розвіддані, що "Китай постачає зброю РФ". Китай від початку війни постачає Росії компоненти подвійного призначення - напівпровідникові мікросхеми і датчики, які можна використати в зброї. Проте досі не було доказів, які б вказували на постачання повних систем озброєнь, і Пекін спростував попередні повідомлення, що він їх надавав. Європейські колеги Віткоффа хотіли переконатися, що США готові до нових санкцій, якщо це необхідно, щоб змусити Москву взяти зобов'язання щодо мирного процесу. Переговори в Парижі частково були навколо гарантій безпеки, запропонованих Україні, включно з франко-британським планом створення "сил заспокоєння" після мирної угоди. Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що дасть добро на відправлення в Україну ракет великої дальності Таurus. Велика Британія вже відправила свої крилаті ракети великої дальності Stоrm Shаdоw, але ФРН має в своєму арсеналі набагато більше ракет Таurus. "Монополізація влади в Україні", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія Коли Росія напала, військові зусилля України повністю залежали від поставок зі США і Європи. За останні три роки її власні військові виробничі потужності зросли з $1 до $35 млрд на рік, за словами радника президента з нагляду за галуззю Олександра Камишина. Швидше, ніж хтось міг передбачити, Україна стає самодостатньою за багатьма видами зброї. Але залишаються великі прогалини. Київ досі не може створити систем, здатних знищувати російські ракети. Ще одна проблема люди. Мобілізацію вели неправильно: бракує ротації військ на фронті, в армії брак людей, ТЦК насильно забирають чоловіків із вулиці, влада вагається щодо зниження призовного віку. Проте армія виросла, і елітні частини продовжують залучати новобранців. Головне, дрони різко зменшили чисельну перевагу РФ - 75% усіх втрат російської армії саме від них. Найбільша вразливість України може бути не військовою, а політичною Найбільша вразливість України може бути не військовою, а політичною. З початку війни багато ліберальних і поміркованих українців зіткнулися з дилемою. Привернення уваги до некомпетентності, корупції чи поганого управління влади підриває міжнародну підтримку. Але мовчати означає змиритися зі зростаючою монополією Зеленського, яка іноді підриває ефективність держави і саму військову діяльність. "У той час як західні медіа та європейські лідери звеличували Зеленського та перетворювали його на знаменитість, ми почуваємося в пастці", - каже редактор ZN.UА Юлія Мостова. Якщо критикувати Зеленського було важко до того, як у лютому Трамп назвав його "диктатором", то зараз зробити це майже неможливо. Українці настільки згуртувалися навколо нього, що він розглядає можливість виборів. Готуючись до їх можливості, держава посилює контроль. У лютому Петра Порошенка, який очолює найбільшу опозиційну партію, покарали за невизначені "загрози нацбезпеці". Його активи заморозили та звинувачують у "держзраді" у судовій справі, яка, на думку критиків, виглядає як покарання. Санкції забороняють йому брати участь у виборах. Як би українці не любили Порошенка, багато хто вважає це небезпечним. "Якщо Порошенка можна не допустити до виборів без суду, то так можна будь-кого", - каже депутат Олексій Гончаренко. Громадські активісти також зазнають переслідувань Громадські активісти також зазнають переслідувань. Віталій Шабунін, борець з корупцією, який пішов в армію в перші дні війни, і викривав хабарництво в міноборони, вже давно є мішенню. Його останнє розслідування зустрінули з лихою помстою. Щоб покарати, відправили впритул до фронту. Подробиці його перебування там щодня надсилають владі. Такі методи нагадують перші роки правління Путіна, каже Шабунін, принаймні дріб'язковістю. Політика України далека від російської, а концентрація влади - природний наслідок війни. Але деякі з найрішучіших прихильників України все більше хвилюються, що все може зайти задалеко. Щоправда, українська демократія ніколи насправді не ґрунтувалася на верховенстві права. Її плюралізм базувався на різноманітності регіонів, конкуренції інтересів владних груп і активному громадянському суспільстві, яке спиралося на підтримку західних посольств і ЗМІ. Але всі ці основи послаблюються або відмирають під час війни. В ім'я ефективності влада концентрується не в уряді чи парламенті, а в руках кількох невибраних чиновників в Офісі президента, включаючи главу Андрія Єрмака, спічрайтера Зеленського Дмитра Литвина, та Олега Татарова, який курирує силові відомства. Офіс не бажає ділитися владою не лише з опонентами, а з будь-ким, кого вважає потенційним суперником. Лоялістів винагороджують місцями в радах державних фірм. Тих, хто виявляє завелику незалежність, має забагато підтримки населення чи прямі лінії зв'язку з західними країнами, звільняють чи відсторонюють. Серед них популярний головнокомандувач Валерій Залужний, усунутий у лютому 2024-го, і відправлений послом у Лондон. Серед інших колишній міністр інфраструктури Олександр Кубраков чи ексглава МЗС Дмитро Кулеба, і очільник агентства з реконструкції Мустафа Найєм. Лоялістів винагороджують місцями в радах державних фірм Розбіжності в поглядах і критичні ЗМІ сприймаються як загроза, а не сила. Редактор "Української правди" Севгіль Мусаєва скаржиться, що замість того, щоб розібратися з причинами, які спонукають до журналістських розслідувань, ОП обмежує доступ, націлюється на її рекламодавців і розцінює контакти будь-кого з її журналістами як зраду. "Це не системна цензура, але якщо не будемо опиратися, вільний простір зникне, перш ніж ми помітимо", - каже вона. Рух України до більш авторитарного правління не дивує, враховуючи тиск, з яким стикається, коли війна триває четвертий рік. Проте ризик в тому, що це підриває стійкість країни до самоорганізації. Як каже Гончаренко: "Ми показали, що маленька демократія може протистояти великій автократії і перетворитися на дикобраза. Але маленьку автократію може проковтнути більша".

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася зустріч "коаліції охочих" щодо цілей можливої майбутньої військової місії під керівництвом Великої Британії та Франції, яка мала б завадити Росії вдруге напасти, якщо у війні в Україні досягнуть мирного врегулювання. Проте жодних перспектив припинення вогню не видно. Москва досі вважає, що може перемогти у війні. Про громадян Китаю, які воюють на стороні Росії, їх мотиви та жалі, що потрапили на війну. Та про відставку посла США в Києві. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Британські війська можуть бути в Україні протягом п'яти років після війни", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Британія розглядає можливість розміщення військ в Україні на п'ять років відповідно до планів, які обговорюють союзники. Розгортання має допомогти навчити і відновити ЗСУ, щоб завадити новому нападу Володимира Путіна. Схема поетапного розміщення військ була порушена під час дискусій, які ведуть Велика Британія та Франція в "коаліції охочих" підтримати післявоєнну мирну угоду. За планом, очолювані Європою сили направлять в Україну, щоб стримати РФ від порушення мирної угоди та дати Києву перепочинок, в разі укладення такої угоди. Французькі військові планувальники вважають, що малоймовірно, що Путін нападе знову, зокрема на західні сили в Україні, коли його війська здатні захопити лише невеликі території. За планом, очолювані франко-британськими "силами заспокоєння" війська запропонували б допомогти захистити небо і море України. Але їх головною метою було б негайно розпочати допомогу у навчанні та відновленні ЗСУ для стримування наступної російської атаки. Пізніше вони виходитимуть поетапно, а останні війська залишать приблизно на п'ять років. Наші чотири цілі у військовому плануванні: захистити небо, море, підтримати мир на суші та відновити ЗСУ Це поставило б Лондон, Париж та їх західних союзників у перегони за відновлення та зміцнення ЗСУ до того, як Москва знову буде готова вести повномасштабну війну. Керівники британської, данської та німецької розвідок вважають, що Путін може бути готовий уже через п'ять років. Британський міністр оборони Джон Гілі заявив, що не буде розкривати деталі планів, бо це "зробить Путіна мудрішим". Але сказав: "Наші чотири цілі у військовому плануванні: захистити небо, море, підтримати мир на суші та відновити ЗСУ. Самі українці кажуть, що найкраща гарантія безпеки на майбутнє - сила української армії і здатність надалі самим стримувати Росію". Недавно відбулися переговори британського адмірала, сера Тоні Радакіна, голови британських збройних сил, і генерала Тьєррі Буркхарда, його французького колеги, та їхніх українських колег. Після цього міністри обговорили, що їхні країни готові дати для потенційних сил, включаючи сухопутні, морські та повітряні сили, матеріально-технічну та розвідувальну підтримку. Міністри, які прибули на переговори в четвер, що символічно відбулися в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі без США, припустили, що вони все ще не знають про формат будь-якого потенційного розгортання сил в Україні. Останніми тижнями дискусії щодо можливої ​​"коаліції охочих" зайшли в глухий кут, бо мирні переговори під керівництвом Дональда Трампа не привели до припинення вогню. Це затримало політичні рішення щодо варіантів, які розробляє команда з майже 200 військових планувальників. Трамп не дав зрозуміти, що дозволить США брати участь у будь-яких "силах заспокоєння" Інші країни занепокоєні щодо відправлення військ в Україну без того, що британський прем'єр Кір Стармер назвав "захисним механізмом США". Наразі Трамп не дав зрозуміти, що дозволить США брати участь у будь-яких "силах заспокоєння". У п'ятницю Гілі оголосив про виділення Києву додаткових $600 млн для закупівлі сотень тисяч дронів і обслуговування обладнання та транспортних засобів, наданих Британією. "Союзники України ведуть переговори, щоб забезпечити неіснуючий мир", Роlіtісо, США Союзники України, які формують "коаліцію охочих" у четвер провели переговори про те, як створити місію безпеки, яка б охороняла мирну угоду з Росією. Але поки що Москва відмовляється припинити бойові дії. Трамп обіцяв припинити війну, змушуючи Росію і Україну досягти часткового припинення вогню, але росіяни не погодилися, і бої тривають. Зараз Росія починає масштабний наступ, водночас атакуючи об'єкти цивільної та енергетичної інфраструктури України. Розвіддані показують, що Путін все ще вірить, що у нього є шлях до військової перемоги, і вважає, що його переговорна позиція покращується завдяки невеликим успіхам на полі бою. Коаліція з приблизно 30 країн без США має на меті побачити, яку підтримку вона може запропонувати Україні для стримування наступного нападу Росії в разі мирної угоди чи припинення вогню. У той час як пропозиція президента Франції Еммануеля Макрона спочатку стосувалася переважно європейських солдат в Україні, зараз також розглядають підтримку з повітря та на морі. Найкращий спосіб закріпити перемир'я - сила самих ЗСУ Але не може бути розкладу розгортання військ, поки не буде припинення вогню. Гілі підкреслив, що місія не буде "миротворчою силою", яка розділятиме ворогуючі сторони. "Найкращий спосіб закріпити перемир'я - сила самих ЗСУ", - додав він. Ще однією складністю є небажання США надавати допомогу у військовій місії в Україні. Багато країн побоюються відправляти війська без логістики, ППО та розвідувальної підтримки США. "Коаліція намагається втримати США на борту", - сказала Каллас. "Ми наголошуємо, що США мають бути ключовим гравцем у забезпеченні миру в Україні", - сказав міністр оборони Фінляндії Антті Хаккянен. "Чому китайські солдати воюють в Україні?", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія Президент Володимир Зеленський 8 квітня опублікував відео, яке, за його словами, показує одного з двох громадян Китаю, захоплених ЗСУ під час бою на стороні Росії. Китай військово підтримує Росію, додав він на брифінгу, і "США повинні звернути на це увагу". Наступного дня він опублікував друге відео обох чоловіків, які назвалися Чжан Реньбо і Ван Гуанджунь, а також фото їхніх китайських паспортів. Зеленський заявив, що Україні відомо про понад 150 китайців, які воюють на стороні Росії. МЗС Китаю відповіло, що перевіряє заяви українців і не підтримує участь своїх громадян "у військових операціях будь-якої сторони". Попри те, що Пекін постачав компоненти подвійного призначення для російської оборонної промисловості, тримав російську економіку на плаву через закупівлі енергоресурсів і сприяв пропаганді, звинувачуючи Україну та НАТО у війні, його лідери постійно заявляли про нейтралітет і намагалися уникати прямої військової участі. Немає доказів, що громадяни Китаю, які воюють на стороні Росії, перебувають на державному утриманні. Але не дивно, що вони там є. Ті китайці, хто воює за Росію, кажуть, що шукають гострих відчуттів і грошей. Деякі також керуються націоналізмом. 23-річний хлопець із провінції Ганьсу розповів Іnіtіum, незалежному виданню за межами Китаю, що прилетів до Москви у 2023-му після того, як побачив відео в соцмережах, яке обіцяло високу зарплату. Він працював пожежним і заробляв $400 на місяць. Як найманець міг заробляти вп'ятеро більше. Перед смертю Чжао опублікував відео, де закликав співвітчизників не йти на війну Інший розповів, що хотів відчути війну, натхненний китайськими патріотичними фільмами. Чжао Жуй, 38-річний житель Чунціна, приєднався до війни, бо хотів воювати з японцями, які допомагають Україні. У 2023-му його вбив український дрон. Більшість китайських солдатів об'єднує потім жаль. Перед смертю Чжао опублікував відео, де закликав співвітчизників не йти на війну: "Знайдіть роботу в Китаї, і зможете заробити стільки ж". Інший казав, що росіяни "не ставляться до нас як до людей". Ще один сказав, що росіяни використовують їх як "гарматне м'ясо". Його закрили в ямі з російськими дезертирами після скарг на погане спорядження, і він втратив бажання боротися, але йому не дозволили поїхати, і він не думає, що китайське посольство допоможе. Частина добровольців також воює на стороні України. Пен Ченьляна з провінції Юньнань сім місяців утримували в Китаї після публікації антиросійських і проукраїнських повідомлень на Х у 2023-му. У 2024-му він вступив до Іноземного легіону. Його вбили пізніше того року. Перед смертю Пен зняв відео, тримаючи прапор Тайваню, заявивши, що хоче, щоб його пам'ятали разом із Ценг Шен Куангом - тайванським добровольцем, який загинув, борючись за Україну у 2022-му. "Посол США в Україні покидає свій пост", Тhе Fіnаnсіаl Тіmеs, Велика Британія Посол США в Україні Бріджит Брінк йде у відставку через посилення політичних розбіжностей з адміністрацією Трампа. Її відхід також відбувся на тлі погіршення її стосунків із Зеленським, хоча, за словами джерел, це не було причиною її відходу з посади. Брінк - кадровий дипломат, якого Трамп призначив послом США в Словаччині під час першого терміну. Пізніше президент Джо Байден призначив її послом в Україні. Люди, знайомі з рішенням Брінк піти у відставку, сказали, що на неї посилився тиск Трампа, і Вашингтон поставив під сумнів її готовність підтримати стратегію США щодо України. Трамп прагне швидкого припиненні війни і намагається нормалізувати відносини США з Росією через прямі переговори з Путіним, а також назвав Зеленського "диктатором". Представник Держдепу сказав: "Брінк йде у відставку. Вона була послом три роки - це довгий час у зоні бойових дій". Напруга між Брінк і Зеленським стала очевидною останнім часом Напруга між Брінк і Зеленським стала очевидною останнім часом. Минулого тижня президент України критикував посла після російського ракетного обстрілу його рідного міста Кривий Ріг, у результаті якого загинуло 20 людей, зокрема дев'ять дітей. Після атаки Брінк написав на Х: "Я нажахана, що біля дитячого майданчика та ресторану в Кривому Розі влучила балістична ракета. Понад 50 людей отримали поранення і 16 убиті, зокрема шестеро дітей. Ось чому війна має закінчитися". Зеленський зазначив, що Брінк не поклала провину за атаку на Росію та написав у Теlеgrаm: "На жаль, реакція посольства США неприємно дивує: така сильна країна, такий сильний народ і така слабка реакція. Крім того, вони бояться говорити слово "російський", коли говорять про ракету, яка вбила дітей". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що для Путіна означають переговори: світові ЗМІ написали Брінк використала останній пост на Х у середу, щоб дати зрозуміти, хто відповідає за напад: "Сьогодні я віддала шану родинам і близьким загиблих під час російського касетного ракетного обстрілу Кривого Рогу 4 квітня". Західні дипломати в Києві сказали, що Брінк була ключовим захисником Києва публічно і приватно з перших тижнів вторгнення. Один описав її як "сильний характер" і "серйозного дипломата", але тиск Трампа на Зеленського взяв своє. За 75 днів до інавгурації Трампа вона 53 рази критикувала Росію та війну в Україні Українські посадовці заявили, що вважали Брінк надто критичною щодо них, особливо щодо зусиль Києва з викорінення корупції. Вони вказали на помітні зміни в її посланнях останнім часом, які, на їхню думку, більше відповідають Трампу та дедалі більш критичні щодо України. Після сварки Трампа і Зеленського у Білому домі в лютому Брінк підтримала президента США в соцмережах. Огляд її публікацій на Х до і після вступу Трампа на посаду 20 січня показав явну зміну її публічних заяв, особливо щодо Росії. За 75 днів до інавгурації Трампа вона 53 рази критикувала Росію та війну в Україні. За 75 днів після лише п'ять разів опублікувала дописи зі згадками про Росію, жодна з яких не поклала відповідальність за атаки на Україну.

Кремль робить ставку на продовження безкінечного діалогу про перемир'я з Білим домом без фактичного припинення вогню. У Москві гадають, що така тактика допоможе їм перемогти. Під час переговорів під керівництвом США Росія все більше б'є по цивільних об'єктах України дронами, щоб натиснути на Київ. Також Москва навмисне вносить плутанину і звинувачує у небажанні досягти миру українців. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ. "Путін ставить на Трампа у війні проти України", Вlооmbеrg, США Кремль не турбують погрози Трампа запровадити додаткові санкції проти російської нафти через брак прогресу в припиненні вогню. Володимир Путін розуміє, що Трамп для нього - найкращий шанс довести війну до кінця, і хоче продовжувати дипломатію, кажуть джерела. Обіцявши швидко покласти край війні, Трамп днями заявив, що "розлючений" на Путіна - його розчарувала швидкість переговорів. Пізніше він відмовився від критики і сказав, що вірить, що Путін "виконає свою частину угоди". "Росія воліла б продовжувати взаємні зусилля з пошуку врегулювання, для досягнення чого потрібен час. Кожен хотів би не воювати, а говорити, і не лише говорити, а бути почутим. Це те, що маємо з нинішньою адміністрацією в США", - заявив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков. Представник Путіна з економічних питань Кирило Дмитрієв, який є під санкціями США, заявив, що проводить зустрічі у Вашингтоні з представниками адміністрації. "Противники зближення бояться, що Росія і США знайдуть спільну мову, почнуть краще розуміти один одного, і налагодять співпрацю у міжнародних справах та в економіці", - сказав він. Кремль вимагає від США нових поступок, включаючи послаблення санкцій і призупинення поставок зброї в Україну. Коли переговори зі США минулого місяця в Ер-ріяді привели до угоди про мораторій на морські удари, Росія заявила, що ставить цю угоду в залежність від відновлення підключення одного з її найбільших банків до системи SWІFТ. Росія оголосила, що призиває 160 тис. чоловіків Помічники Трампа, включаючи спецпосланника Стіва Віткоффа, висловили оптимізм щодо прогресу в переговорах з Росією. Метою Білого дому було укласти угоду про перемир'я до 20 квітня. Вона здається малоймовірною, і розмови про можливу зустріч Трампа і Путіна останнім часом згасли. Росія оголосила, що призиває 160 тис. чоловіків на весняний призов - найбільший призов за 14 років. Міноборони РФ заявило, що їх не відправлять у зону бойових дій в Україні. Росія обмінюється звинуваченнями з Україною щодо порушень паузи в атаках на енергетичну інфраструктуру, про яку обидві сторони домовилися з Трампом. Хоча Путін заявляв, що хоче укласти угоду з Трампом, він не раз наполягав на тому, що вона має вирішити те, що він визначив як основні причини війни. Він сказав, що Київ має відмовитися від мети вступу в НАТО та погодитися на обмеження чисельності своїх військ, і закликав до того, щоб будь-яке врегулювання відображало "реалії на місцях" - російську окупацію частин східної та південної України. Хоча Трамп уже погодився з багатьма вимогами Росії, погодження на всі умови Путіна означало б ризиком, що президента звинуватять у слабкості. "Кремль сподівається, що зможе забезпечити зустріч сам-на-сам Путіним і Трампа, під час якої вони домовляться про угоду, яка зупинить війну в Україні, як хоче Трамп, в обмін на умови, які залишать Україну назавжди ослабленою. Водночас Москва готова продовжувати війну при Трампі", - каже директор Євразійського центру Карнегі Олександр Габуєв. У той час як Росія повільно просувається вперед на полі бою та має перевагу в живій силі та озброєнні над Україною, західні аналітики кажуть, що вона зазнає величезних втрат - понад 1000 солдатів на день. Москва готова продовжувати війну при Трампі Цього тижня група з 50 сенаторів-республіканців і демократів запропонувала пакет санкцій, за яким країни, які купують російську нафту, нафтопродукти, газ або уран, отримають 500% мито від США, якщо Путін відмовиться вести добросовісні переговори про припинення вогню чи порушить можливу угоду. Росія пережила три роки санкцій і не піддасться на погрози зараз, оскільки нові кроки не будуть більш ефективними, вважають люди, знайомі з мисленням у Кремлі. "Ці санкції вплинуть не так на Росію, як на країни, які потребують нашої нафти і газу. Це Китай, Східна Азія, економіки, що розвиваються", - каже голова комітету Держдуми з фінансового ринку Анатолій Аксаков. "Путін використовує мирні переговори як маскування для бомбардування України", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Кількість ударів російських дронів по Україні зросла на понад 50% після початку мирних переговорів під проводом США в середині лютого. За 30 днів після 18 лютого, коли почалися переговори, Росія завдала близько 4776 ударів дронами, порівняно з 3148 ударами за 30 днів до цього. Експерти кажуть, що Москва посилила атаки, щоб змусити Київ піти на поступки і взяти під контроль якомога більше землі. Україні також все важче перехоплювати російські ракети, в результаті чого Росія вражає більше цивільних цілей. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Європа боїться передати Києву заморожені активи РФ та в якій країні їх найбільше: світові ЗМІ написали "Росія намагається посилити біль, який завдає Україні, щоб збільшити ймовірність, що Київ піде на болісні поступки, і показати, що Росія може продовжувати боротьбу безкінечно", - каже директор програми боротьби з нерегулярними загрозами та тероризмом в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Деніель Байман. Зустріч 18 лютого в Ер-Ріяді стала першою між США і Росією для обговорення війни і Україна в ній не брала участі. Перед зустріччю в Ер-Ріяді по Україні прилітав в середньому 101 російський дрон на день Відтоді Кремль ухилявся від перемир'я і висунув ряд нереалістичних вимог, включаючи остаточну анексію чотирьох областей і Криму. Попри те, що сторони домовилися про 30-денне припинення вогню по енергетичній інфраструктурі та в Чорному морі, немає ознак, що удари сповільнюються. Цифри показують, що перед зустріччю в Ер-Ріяді по Україні прилітав в середньому 101 російський дрон на день, порівняно зі 154 після цього - ріст 52,5%. Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається зміцнити військову позицію до будь-якого припинення вогню. "Вони хочуть покращити ситуацію на полі бою", - сказав він у березні, а Трамп цього тижня заявив, що "дуже розлючений" на Путіна після тижнів спроб домовитися. Зокрема, росіяни зосередилися на відвоюванні землі у Курській області, яку Україна захопила у серпні минулого року. Атаки дронами були в дні, коли Трамп публічно критикував Зеленського в Овальному кабінеті, а США припинили ділитися розвідданими з Україною. 28 лютого, коли Трамп звинуватив Зеленського у недостатній вдячності за підтримку США, по Україні запустили 208 російських дронів. Днем раніше - 166. 7 березня, коли США призупинили обмін розвідданими з Україною, Росія запустила 252 дрони, що стало другим найбільшим показником цього року. "Очевидно, росіяни намагалися використати паузу в обміні розвідданими", - сказала аналітик Інституту вивчення війни Кароліна Гірд. Атаки Москви стали "масштабнішими і ефективнішими" в останні тижні Атаки Москви стали "масштабнішими і ефективнішими" в останні тижні частково через те, що Росія змінила тактику. Росіяни перейшли на дрони дальньої дії, які більш успішно пробивали парасольку ППО України. Тим часом Україна все більше намагається перехопити російські дрони та ракети. Влітку 2024-го рівень перехоплення Києвом стабільно перевищував 60%, але за останні два місяці впав до 50% чи менше. "Українці зрозуміли, що повинні бути більш консервативними з системами захисту, яких мало", - каже Гірд. Професор стратегічних досліджень Школи перспективних бойових дій Університету морської піхоти Бенджамін Дженсен недавно заявив, що "зменшення рівня перехоплення може призвести до можливостей прориву Росії на фронті чи збільшення кількості загиблих серед цивільного населення, що спричинить внутрішній тиск на українських учасників переговорів". Проте в останні тижні Україна теж активізувала кампанію ударів дронами, хоча й меншою мірою. Київ запускав в середньому 30 дронів на день за кілька тижнів до мирних переговорів. У другій половині лютого та першій половині березня ця кількість зросла на 16,7% - до 35 на день. Україна змінила цілі, перейшовши від ударів по військових цілях до руйнування російської економічної інфраструктури, намагаючись послабити довгострокову здатність Москви підтримувати війну. "На відміну від українських атак у попередні місяці, які здебільшого вражали військові об'єкти, більшість січневих ударів були спрямовані на нафтову, газову та енергетичну інфраструктуру. Це послідувало за атаками Росії на українську енергетичну інфраструктуру в грудні", - сказала менеджер з досліджень у Східній Європі АСLЕD Ольга Поліщук. Київ продовжує бити по російській енергетичній інфраструктурі Росія продовжує атакувати цивільну інфраструктуру. Експерти кажуть, що ескалація око за око підкреслює крихкість переговорів, а плутанина навколо припинення вогню зрештою йде на користь Росії. "Дипломатична перевага Росії в тому, що вона вносить плутанину - поки немає жодного кодифікованого, узгодженого перемир'я щодо ударів, Росія продовжує бити по Україні. Київ натомість продовжує бити по російській енергетичній інфраструктурі, і Москва може стверджувати, що Україна порушує неіснуюче перемир'я. Кремль може стверджувати, що зацікавлений у мирі, а Україна - ні, але дані суперечать цьому", - каже Гірд. "Російська армія підпорядкована спецслужбам", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія Через два тижні після того, як Росія вторглася в Україну, мобільний Сергія Бесєди розрядився - це генерал ФСБ, який відповідав за інформування Путіна про динаміку війни в Україні. Він був одним із керівників П'ятої служби ФСБ, створеної в 1990-х для шпигунства за колишніми радянськими республіками. Його дані призвели до хибного очікування Путіна, що Україна розпадеться. Коли Україна натомість чинила запеклий опір, поширювалися повідомлення про арешт Бесєди. Проте 24 березня 70-річний керівник розвідки, який тепер є радником голови ФСБ, сидів у готелі в Ер-Ріяді навпроти радника з нацбезпеки США Майкла Волтца, домовляючись про можливе перемир'я. Помітність спецслужб у переговорах несе два меседжі, стверджує російський експерт із розвідки в еміграції Андрій Солдатов. Одна - Путін розглядає переговори як етап військової операції, а не шлях до припинення війни. Інша - привидів реабілітовано. Згубне вторгнення тепер представлено як успіх. Путін не довіряє своїй армії Ті, хто воює, можуть не погодитися. Російська армія за два роки майже не просунулася. За даними британського міноборони, понад 200 тис. солдатів загинули і 600 тис. поранені. Проте армія протистоїть не лише ЗСУ, а й спецслужбам РФ. Військова контррозвідка ФСБ, спадкоємець сумнозвісного сталінського СМЕРШ - найбільше і найшвидше зростаюче управління, каже Солдатов. Її робота - нагляд за армією, стримування впливу популярних генералів і запобігання політичній самоорганізації військових. Масштаби чисток нагадують радянські часи. Путін не довіряє своїй армії, особливо з огляду на її ледве приховану образу від початку війни. За кілька днів до вторгнення генерал у відставці, якого генштаб часто використовує для висловлення своєї думки, Леонід Івашов попереджав, що війна проти України буде катастрофою. Оскільки бліцкриг провалився, головний російський журнал військової теорії неявно звинуватив ФСБ. Солдати не розуміли ні цілей війни, ні своєї ролі. "Замість квітів колони військ зустріли опір населення", - писали там. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Трамп рятує Москву від поразки: у світових ЗМІ пояснили Щоб підштовхнути армію, Путін дозволив тодішньому главі ПВК "Вагнер" Євгену Пригожину критикувати російського верховного командувача Валерія Герасимова і тодішнього міністра оборони Сергія Шойгу. Але Пригожин очолив заколот у липні 2023-го, який викликав симпатії серед деяких старших офіцерів. Армія не приєдналася, але й не зробила багато-чого, щоб це зупинити. Після заспокоєння Пригожина, який загинув в авіакатастрофі, кілька генералів зникли з поля зору. Популярний Іван Попов, який критикував ведення війни, був понижений у посаді. Заарештовано трьох генералів Медіа, які Пригожин використав для критики влади, взяли під контроль. Через кілька місяців ФСБ почала чистку в армії та міноборони. Шойгу перемістили на іншу посаду. Троє його заступників і близько 30 співробітників заарештували. За словами Михайла Коміна з Центру аналізу європейської політики у США, перерозподілили грошові потоки, пов'язані з міністерством, і зруйнували "клан" зв'язків Шойгу в уряді. Його замінив Андрій Бєлоусов, який не належить до жодного клану. Йому дозволили вибрати одного заступника, двох інших вибрав Путін. Однин із них - племінниця Путіна. Також заарештовано трьох генералів, зокрема заступника начальника Генштабу Вадима Шамаріна та Попова. Останній написав Путіну відкритого листа з проханням перевести його назад на фронт. "Я ніколи не задавав питань, а сліпо і без роздумів йшов шляхом, визначеним священним обов'язком, присягою, наказами і вашими указами", - писав він. У Кремлі підтвердили, що Путін отримав листа, але ще не відповів.

Президент США Дональд Трамп нав'язує Україні кабальну угоду, яка б позбавила Київ всіх доходів з українських ресурсів, змушуючи виплатити неіснуючий борг. Водночас допомагає Росії, яку можна дотиснути у війні. Якщо ЄС не зможе продовжити санкції через позиції Угорщини чи Словаччини, то в липні Москва зможе забрати 200 млрд євро заморожених активів. Про зустріч у Парижі та проблеми з демографією України на фоні того, що все більше українських біженців воліють залишитися в ЄС. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ минулого тижня. "Трамп приставив дуло до скроні Зеленського", Тhе Теlеgrарh, Велика Британія Президент Трамп приставив дуло до скроні Володимира Зеленського, вимагаючи величезних репарацій і претендуючи на половину українських нафтових, газових і вуглеводневих ресурсів, майже на всі метали та більшу частину інфраструктури. Остання версія його "мінеральної угоди" - безпрецедентна в історії сучасної дипломатії та державних відносин. "Це документ про експропріацію. Немає жодних гарантій, захисних положень, США нічого не пропонують", - каже експерт з енергетичного права Аtlаntіс Соunсіl Алан Райлі. Текст не залишає сумнівів - мета Трампа, щоб Україна стала ресурсною базою. Це узгоджується з переговорами Штатів і Росії щодо всеосяжного енергетичного партнерства, включаючи плани відновлення західносибірських газових потоків до Європи, до яких планують залучити Америку. Водночас американські компанії та фінансисти, близькі до Трампа, отримають значну частку в цьому бізнесі. Відроджена торгівля газом проходитиме через українську мережу, а згодом через Балтику, коли підірвані газопроводи "Північний потік", відновлять. У новому проєкті йдеться, що Інвестиційний фонд реконструкції США буде контролювати українські "важливі корисні копалини та нафту, газ, паливо чи інші вуглеводні та матеріали, що видобуваються". Йдеться про всі важливі матеріали, включаючи рідкоземельні елементи та 50 інших мінералів, таких як літій, титан, кобальт, алюміній і цинк. США контролюватимуть інфраструктуру, пов'язану з ресурсами США контролюватимуть інфраструктуру, пов'язану з ресурсами, "включаючи дороги, залізницю, трубопроводи, порти, термінали, інші логістичні об'єкти та нафтопереробні заводи, переробні підприємства, установки зі скраплення та регазифікації". Трьох із п'яти членів правління фонду оберуть США. Америка отримуватиме всі роялті, доки Україна не виплатить США щонайменше $100 млрд боргу з додаванням 4% - це менше, ніж $350 млрд, запропонованих раніше Трампом, але все ще половина ВВП України, і наразі ці гроші не підлягають виплаті. Україна отримає 50% роялті після погашення боргу. Фонд зареєстрований у Делавері під юрисдикцією Нью-Йорка. США отримають першочергове право відмови від усіх проєктів, повноваження перевіряти книги і рахунки будь-якого українського міністерства чи відомства, коли захочуть у робочий час. США можуть накласти вето на продаж українських ресурсів іншим країнам, що може означати заборону на продаж рідкоземельних елементів Китаю, а також Європі. "Це несумісне з членством в ЄС, і, може, частина мети", - каже Райлі. Гарантій безпеки немає США не сплачують інвестиційний капітал, вважаючи свій внесок минулою військовою допомогою. Гарантій безпеки немає. Умови суворіші, ніж початкові проєкти Трампа, які юристи-міжнародники визнали грабіжницькими і неоколоніальними. Документ пахне нерівноправними договорами, нав'язаними Китаю європейськими державами в ХІХ ст. Це жорстокий спосіб змусити демократичного союзника, який бореться за існування та захищає зовнішню лінію Заходу від російського імперіалізму. У Білому домі стверджують, що Путін не атакує, якщо США комерційно будуть у грі. Але це дурниці в контексті, коли Америка веде переговори з керівником російського Державного фонду капіталу Кирилом Дмитрієвим. Російські ЗМІ кажуть, що ці переговори стосуються повернення американських нафтовидобувачів у Карське море та Арктику, і стосуються американської технології гідророзриву. Німецька Віld пише, що в Швейцарії вже кілька тижнів ведуть переговори про відновлення газопроводу "Північний потік-2". Їх таємно ведуть колишній агент Stаsі Маттіас Варніг і представник Трампа Річард Гренелл - людина, відома симпатіями до Кремля. Очікується, що українці приймуть фігові запевнення в угоді про корисні копалини, навіть якщо переговірник Трампа Стів Віткофф знову повторить пропаганду Кремля про "референдуми" в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях, і визнає право Росії на них, хоча Путін їх навіть не завоював. Путін вичерпав свій фонд на чорний день і вичерпує спроможності військової економіки Якби Віткофф цього тижня послухав слухання Комітету з розвідки у Сенаті, то почув би голову Розвідувального управління оборони США, генерала Джеффа Круза, який свідчив, що Росія має серйозні проблеми у війні та вичерпає сили до кінця року, якщо Захід продовжить санкції та допомогу Україні. Путін вичерпав свій фонд на чорний день і вичерпує спроможності військової економіки. Українські дрони б'ють по його ПНЗ, тому енергетичне перемир'я йому потрібне більше, ніж Україні. Дипломатична катастрофа для Заходу жваво розвертається на всіх фронтах. Трамп погодився допомогти Росії відновити "доступ до світового ринку для експорту агропродукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та розширити доступ до портів і платіжних систем для таких транзакцій" як винагороду за те, що Москва не поступилася у Чорноморському морському перемир'ї, яке теж більше корисне для Росії, ніж для України. Режим санкцій в Європі також близький до розпаду Путін хоче, щоб "Россільхозбанк" відновив доступ до платіжної системи Swіft, і зняти ембарго на сільськогосподарське обладнання - товарів подвійного призначення, які можуть використати для виготовлення бойових машин. Він на шляху до забезпечення обох вимог. Режим санкцій в Європі також близький до розпаду. Угорщина та Словаччина заявили, що не голосуватимуть за існуючі обмеження, що означає, що санкції автоматично закінчаться в липні, і під питанням понад 200 млрд євро активів російського Центробанку, заморожених в Європі. "Якщо хоча б одна країна ЄС проголосує проти подальшого заморожування активів, воно втратить чинність. Тоді Центробанк Росії може негайно зняти депозит з Еurосlеаr. Попри всі розмови про репарації та відповідальність, ЄС віддасть 200 млрд євро режиму, який розв'язав найбільшу війну в Європі з часів Другої світової війни", - заявили Антон Моїсеєнко та Юлія Зіскіна з Королівського інституту об'єднаних служб. Після цієї зради Європі та Великій Британії доведеться сплатити весь рахунок за відновлення того, що залишиться від України. Директор ЦРУ Джон Реткліфф цього тижня заявив на слуханнях в Сенаті, що Трамп знає, що небезпечно, щоб Путін досягнув своїх максималістських цілей. Але наразі всі докази, що Трамп і Путін - абсолютно гармонійне спільне підприємство. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Європа боїться передати Києву заморожені активи РФ та в якій країні їх найбільше: світові ЗМІ написали "Стармер і Макрон попередили Трампа: "Путін грає з вами", Роlіtісо, США Європейські лідери застерегли Трампа від довіри Путіну. Вони знову дистанціювалися від плану послаблення санкцій проти Росії в рамках угоди про припинення вогню. На саміті в Парижі в четвер союзники України ще більш презирливо поставилися до ідеї, що пора пом'якшити санкції. Цим кинули прямий виклик США, які припустили, що послаблення обмежень на здатність російських компаній вести бізнес з рештою світу можна використати як підсолоджувач, щоб змусити Москву припинити бойові дії. "Лідери Європи хочуть серйозніше посадити Росію за стіл переговорів", - сказав британський прем'єр Кір Стармер. Ця позиція кидає рукавичку Білому дому, який у своїх дедалі тісніших стосунках з Кремлем сподівався переконати Путіна погодитись на 30-денне припинення вогню. Росія заявила, що призупинить удари по енергетичній інфраструктурі України і атаки на Чорному морі на 30 днів, якщо скасують санкції. Хоча США можуть тиснути, багато санкцій, як от виключення російських банків із Swіft, наклав ЄС. Британія та Франція очолять роботу так званої "Коаліції охочих" 27 лідерів, які зібралися в Парижі, включно з Зеленським, погодилися, що не будуть пом'якшувати санкції до досягнення миру, заявив президент Франції Еммануель Макрон. Він сподівається, що Путін підпише угоду про припинення вогню, а якщо ні, то Трамп побачить тактику затягування Росії. Макрон сказав, що лідери, які зібралися в Парижі, домовилися, що Британія та Франція очолять роботу так званої "Коаліції охочих". Але деталей про те, які країни готові відправити війська в Україну в разі мирної угоди, наразі мало. Очікується, що наступна зустріч прихильників Києва відбудеться в Брюсселі 11 квітня - в рамках Контактної групи з питань оборони України, відомої як Формат Рамштайн. Її раніше очолювали США, але після приходу Трампа очолюють Берлін і Лондон. "Українські біженці можуть залишитися в Європі назавжди", Тhе Есоnоmіst, Велика Британія Через три роки війни в Україні інформаційний центр для біженців у Кракові активно працює. Але все змінилося. На початку війни українці просили допомогти знайти житло і роботу. Зараз здебільшого звертаються за порадою щодо отримання ПМЖ чи польського громадянства. Заняття польською процвітають. Щоразу, коли відкривають новий курс на 25 осіб, заявки подають 400. Термін дії схеми "тимчасового захисту" ЄС, яка пропонує 4,3 млн українських біженців у ЄС доступ до житла, роботи і пільг, закінчується у березні 2026-го. Але незалежно, чи продовжать програму, українці в еміграції все частіше відмовляються від ідеї повернутися додому. За дослідженням української дослідницької групи Центр економічної стратегії, лише 43% українських біженців планують повернутися, проти 74% два роки тому. Для багатьох важливо не тільки те, коли закінчиться війна, а й те, як. Росте перспектива припинення вогню без членства України в НАТО чи ЄС разом з продовженням російської окупації п'ятої частини країни. Багато українців бояться, що Росія незабаром знову нападе. Припинення воєнного стану призведе до виїзду з країни більшої кількості українців, ніж приїде в Україну Вірогідніше, що припинення воєнного стану призведе до виїзду з країни більшої кількості українців, ніж приїде в Україну. Особливо чоловіків призовного віку, яким зараз заборонений виїзд. Дослідження свідчить, що понад 500 тис. чоловіків можуть виїхати. Це було б катастрофою для ринку праці та для здатності країни захищатися. Українці в Європі пускають коріння. У Польщі 67% біженців, більшість з яких жінки, працюють чи активно шукають роботу. Уряд планує дозволити їм обмінювати "тимчасовий захист" на дозвіл на проживання на три роки. Українці вносять значно більший вклад в економіку Польщі як працівники та платники податків, ніж коштують в плані допомоги. За даними компанії Dеlоіttе, у 2023-му вони додали до польського ВВП 1,1%. Навіть прибуття додаткових українців не буде проблемою. Рівень безробіття у Польщі 2,6%, що є найнижчим показником у ЄС. Без імміграції робоча сила в країні скоротилася б на 2,1 млн людей у ​​наступному десятилітті через старіння населення. Українці допомагають закрити цю прогалину. Але у більшості країн ЄС картина похмуріша. У Німеччині рівень зайнятості серед українських біженців 43% на кінець 2024-го. В Італії та Іспанії ця частка ще нижча, хоча майже всюди зростає. У Німеччині для біженців брак догляду за дітьми - найбільша перешкода. Інші звинувачують щедрі державні пільги. З майже 1,2 млн українських біженців у ФРН 700 тис. отримують соціальну допомогу в розмірі 563 євро на місяць. ХДС пропонує скоротити виплати, щоб підштовхнути біженців до праці. Ринок праці Європи повністю відкритий для українців з "тимчасовим захистом" Теоретично ринок праці Європи повністю відкритий для українців з "тимчасовим захистом". На практиці біженцям важко знайти роботу для "білих комірців". У Польщі 48% іноземців, переважно українців, працюють на посадах, нижчих за їх кваліфікацію. У Німеччині 72% українських біженців мають вищу освіту, але більшість працюють на низькокваліфікованих роботах чи безробітні. Мова може бути перешкодою, а визнання професійних ступенів і сертифікатів - повільне чи неможливе. Роботодавці також неохоче беруть українців на роботу через те, що країна може позбавити їх статусу захисту. Це переборні проблеми. Інші - менш. Анжеліка - вчителька музики з Вінниці прибирає в домах та пакує одяг на складі в Кракові. Як і мільйони українців у Європі, перед нею незавидний вибір. Залишитися в Польщі означає ще більше часу далеко чоловіка, який не може покинути Україну. Повернутися - пограти в азартне майбутнє з двома дітьми. "Навіть якщо війна закінчиться, то почнеться знову. За таких обставин, яка мати захоче забрати свого сина в Україну?", - каже вона.

Попри розмови, європейцям досі складно виділяти реальну військову допомогу Україні та подбати про переозброєння своїх армій, пишуть цього тижня світові ЗМІ. Медіа акцентують увагу на тому, що європейцям таки доведеться витрачати на оборону і відбудову України заморожені активи РФ, попри усі страхи. Бо сама Москва ніколи не погодиться компенсувати збитки, завдані Україні. Також західні видання зауважують, що США перестали працювати в міжнародних групах, які слідкують за протидією Росії в обході санкцій. Gаzеtа.uа ознайомилася з текстами в іноземних ЗМІ. "Фальшивий мир в Україні. Лише Трамп досі вірить, що це реально", Роlіtісо, США Європа страждає від того, що можна назвати "втомою від Дональда Трампа". Минуло п'ять тижнів, відколи президент США приголомшив Захід, закликавши Володимира Путіна розпочати процес, який, як він обіцяє, принесе "кінець цій жахливій війні". У відповідь обурені лідери ЄС наполягали на центральному місці за столом переговорів і заявили, що не має бути розмов "про Україну без України". Ці обурені вимоги впали на кам'яний ґрунт. Врешті, США і Україна налагодили пошарпані відносини настільки, щоб провести переговори в Саудівській Аравії та узгодити план 30-денного припинення вогню вздовж фронту. Щоб Україна запровадила перемир'я, була одна скромна умова - Росія мала погодитися на те саме. Але коли Трамп знову поговорив з Путіним про перемир'я, той фактично відмовився. Натомість Путін поставив ряд умов, які здаються неможливими, та мінімальну обіцянку не атакувати "енергетичну інфраструктуру". Після цього він негайно розпочав обстріл українських міст за допомогою сотень дронів і ракет. З Білого дому не було жодної критики. Наступного дня Трамп говорив із Зеленським під час, за його словами, "дуже хорошої телефонної розмови", що тривала годину. Путін поставив ряд умов, які здаються неможливими Натомість саміт Європейської ради на цьому тижні показав, наскільки сильно лідери ЄС застрягли. Виключені з реальних дій між Трампом, Путіним і Зеленським, вони потрапили в пастку власноруч створеного циклу відволікань, і намагаються досягти прогресу в допомозі Україні та переозброєнні власних армій. У висновках саміту відзначалась потреба термінового нарощування оборони. Лідери закликали "продовжити роботу над варіантами фінансування". Але не всіх переконали плани нової кредитної програми на 150 млрд для підтримки оборонних інвестицій країн ЄС у зброю, виготовлену в ЄС. Іспанія хоче змінити визначення "захисту", щоб могла використати гроші для вирішення проблеми підвищення рівня моря та нелегальної міграції. Одна з пропозицій головної дипломатки ЄС Каї Каллас, щоб країни Євросоюзу цьогоріч дали Україні 40 млрд військової допомоги, майже завершена. План позики ЄС виключає витрати на зброю США та на дорогі британські речі. Водночас Лондон працює з Парижем, щоб зібрати миротворчі сили для України. У Брюсселі кажуть, що рішення в тому, щоб британський прем'єр Кір Стармер підписав пакт про оборону та безпеку з ЄС на саміті в травні. Але для декого у ЄС є перешкода - угода також має охоплювати нові домовленості щодо таких речей, як права на риболовлю. Тож майбутнє європейської оборонної співпраці можуть затримати через суперечку Британії і ЄС щодо риби. Європейці визнають, що ніколи не братимуть участі у мирних переговорах Європейці визнають, що ніколи не братимуть участі у мирних переговорах, які планує Трамп, і не зможуть замінити підтримку, яку США дає Києву у вигляді військової допомоги, чого б не хотіла Каллас. Стармер зустрівся з військовими планувальниками, які розробляють потенційні військові сили Британії та Франції, щоб допомогти гарантувати майбутній мир проти нападу Росії. Але навіть він звучав невпевнено, не раз кажучи - "якщо буде угода". Президент Франції Еммануель Макрон наступного тижня знову скличе лідерів на саміт "коаліції добровольців", щоб одного разу таки зібрати миротворців. Тим часом, Путін бомбить Україну. "Європі потрібні гроші, щоб підтримати Україну. Чому не хочуть витрачати російські?", СNN, США За три роки війни в Україні Європа дала Києву майже $122 млрд допомоги, плюс ще мільярди, вкладені в свої армії і оборонну промисловість континенту. Але регіон поки що відмовляється торкатися готівки російського Центробанку на $229 млрд, яка перебуває в ЄС та заморожена після вторгнення. Минулого тижня французькі депутати прийняли резолюцію, що не має обов'язкової сили, закликаючи уряд використати заморожені активи РФ для "фінансування військової підтримки України та її реконструкції". Зокрема, самих активів, а не лише відсотків з них. США і Канада вже запровадили законодавство, яке дає урядам право конфіскувати заморожені російські активи. В останні дні адміністрація Джо Байдена теж намагалася переконати європейців конфіскувати російські кошти. Прогресу досягли минулого тижня, коли Європарламент погодив резолюцію про конфіскацію російських заморожених активів для "оборони та реконструкції" України. Текст постанови ще не проголосований. ЄС уже використовує відсотки з заморожених активів для забезпечення кредитів Україні ЄС уже використовує відсотки з заморожених активів для забезпечення кредитів Україні. Але європейські уряди вагаються щодо їх конфіскації. "Ми не чіпаємо російські активи", - заявила минулої середи речниця уряду Франції Софі Прімас, попереджаючи, що це може створити небезпечний прецедент, перешкоджаючи іноземним інвестиціям у Європі, коли уряди вивчають легальні шляхи використання цих коштів. Китай, усвідомлюючи, що може зіткнутися з європейськими санкціями, якщо вторгнеться на Тайвань, може не бажати розміщувати кошти в регіоні, стверджують аргументи. Росія багато років виводила кошти зі США, боячись наслідків агресії проти України та Грузії. Є прецедент подібних дій Штатів - вони захопили німецькі активи після Другої світової війни, афганські та іракські активи, каже економістка університету Сорбонна, професорка Олена Гаврильчик, додавши, що Москва натомість не боїться Європи. "В останні роки центральні банки Європи хвилювались, що конфіскація активів може зашкодити євро як резервній валюті. Але подальша підтримка України коштуватиме Європі багато грошей і відсотки з російських фондів не покриють їх. Це реальність, з якою європейським платникам податків доведеться рахуватися, якщо не буде арешту російських грошей", - каже Гаврильчик. Світом керують не лише економісти Гаврильчик вважає, що Росія, яка має ядерну зброю, ніколи не погодиться виплатити репарації в рамках мирної угоди, тому сподівання Києва на компенсації мають полягати на коштах, які вже є в руках Заходу. "Світом керують не лише економісти. Міжнародне право - це передусім про справедливість, а не лише права власності", - сказала вона. З юридичної точки зору, нерішучість Європи щодо арешту, а не просто заморожування російських активів випливає з одного з ключових принципів міжнародного права - імунітет закордонних активів держави від арешту. Тому обґрунтування арешту основної частини російських активів було б дуже важливим, каже професор міжнародного права Лувенського університету в Бельгії Фредерік Допань. Відшкодування шкоди, завданої Росією Україні, і зміцнення обороноздатності Києва проти агресії - найвагоміші правові аргументи, які Європа може використати, каже Допань. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розвідка США назвала ціль Путіна: світові ЗМІ її озвучили У 2024-му США прийняли Закон про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців, який виправдав захоплення російських активів у США на підставі, що їх використають для відновлення України. Приблизно дві третини заморожених російських коштів знаходяться в ЄС, тож ставки набагато вищі для європейських урядів, ніж для США. Допань каже, що нерішучість Європи частково пояснює відсутність історичних прецедентів. Бельгія тримає левову частку заморожених активів РФ - $193 млрд Після Першої та Другої світових воєн переможена Німеччина була змушена виплатити репарації через міжнародні договори. Але така післявоєнна угода з Росією є надто далекою перспективою, каже Допань. "Питання для західних осіб, які приймають рішення по Україні: "Чи можемо досягти угоди щодо репарацій до того, як отримаємо мирний договір?", - каже Допань. Бельгія тримає левову частку заморожених активів РФ - $193 млрд. Її підтримка в цьому питанні від Німеччини була б важливою для ширшої згоди в Європі. Дії щодо цього в масштабах ЄС майже напевно будуть потребувати згоди всіх країн-членів, що є малоймовірним, враховуючи підтримку Росії в Угорщині та Словаччині. Посадовці Байдена сподівалися використати заморожені кошти Росії як важіль у мирних переговорах, змусивши Путіна сісти за стіл переговорів. З огляду на захопленея Трампа Москвою та його перші кроки до мирної угоди, конфіскація європейцями російської готівки швидше вдарить, ніж допоможе переговорам. Наразі московське гніздо виглядає безпечним у європейських кишенях. "США відмовляються від посилення санкцій проти РФ", Вlооmbеrg, США США майже не брали участі в кількох робочих групах, створених союзниками для припинення спроб обійти санкції, накладені на Кремль. США майже не реагували на одну групу, зосереджену на тому, щоб завадити росіянам отримати обладнання, яке використовується для виробництва зброї. Інша група, щодо якої США перестали працювати, займається моніторингом і дотриманням обмеження цін на російську нафту. Незрозуміло, чи США прийняли активне рішення скоротити свою участь, чи їм бракує персоналу. На деяких зустрічах були молодші чиновники з невеликими повноваженнями приймати рішення. Санкції, запроваджені проти Росії, стають точкою напруги між США і Європою, коли Трамп наполягає на припиненні війни. Путін вимагає припинення торговельних обмежень як умови для припинення вогню, і європейці дали зрозуміти, що не готові це зробити. Трамп заявив, що готовий посилити санкції проти Росії Трамп заявив, що готовий посилити санкції проти Росії, якщо Москва не візьме серйозної участі у мирних переговорах. Європейські чиновники заявили, що немає ознак підготовки Росії до такого кроку, і незрозуміло, які дії США роблять для боротьби з обходом існуючих санкцій. Проте на початку місяця адміністрація Трампа посилила обмеження, дозволивши закінчити термін дії ліцензії, що дозволяє оплату нафти деяким російським банкам. У лютому США вийшли з робочої групи, створеної командою Байдена для застосування санкцій проти Росії. США кажуть, що санкції залишатимуться в силі, поки триває війна, і вони не прагнуть послабити їх на даному етапі. Деякі послаблення будуть частиною мирної угоди. Але на ділі виходить інакше.

Путін відкинув ідею США про 30-денне призупинення бойових дій. І висунув свої умови для запровадження режиму тиші, пишуть світові ЗМІ. У той же час медіа акцентують увагу на тому, що США посилюють санкції проти РФ, щоб змусити Кремль прийняти миротворчу пропозиції. Окремо у своїх публікаціях західні видання стверджують, що розвідка США має дані, згідно яких Путін не відмовляється від своєї максималістської цілі він хоче повністю контролювати Україну. Gаzеtа.uа проаналізувала тексти у іноземних ЗМІ. "Надії на негайне припинення вогню гаснуть, коли Путін ставить умови", Тhе Тіmеs, Велика Британія Путін завдав удару по сподіванням про негайне 30-денне припинення вогню в Україні, коли попередив, що Росія не підтримує угоду, яка дозволила б Києву озброюватися і перегрупуватися. Коли він готувався приймати посланця президента Дональда Трампа Стіва Віткоффа у Кремлі в четвер, то сказав, що поняття тимчасового перемир'я "правильне і ми підтримуємо його", але додав, що є багато умов. Звинувачуючи війська України у "масових злочинах проти цивільних", Путін заявив, що "питання слід обговорити" навколо умов. Він сказав, що бригади Києва близькі до оточення в Курській області та можуть бути змушені "здатися або померти". Він заявив, що йому доведеться поговорити з Трампом про пропозиції, узгоджені між Києвом та держсекретарем США Марко Рубіо в Джидді. Путін сказав, що не дозволить Києву мобілізувати свіжі війська та отримувати нову зброю від Заходу. "Нам потрібно поговорити з колегами зі США та провести телефонну розмову з президентом Трампом і обговорити це з ним", - додав він. Путін боїться сказати Трампу, що хоче продовжувати цю війну Президент Володимир Зеленський стверджував, що Путін готується відхилити пропозицію, але боявся сказати це прямо Білому дому. Він додав, що Кремль встановлював умови про припинення вогню, щоб затягнути процес, або щоб цього не сталося. "Він готує відмову, бо Путін боїться сказати Трампу, що хоче продовжувати цю війну, що хоче вбивати українців", - сказав Зеленський. Зеленський сказав, що у Вашингтоні висловили готовність до організації контролю і перевірки припинення вогню. "Це можна забезпечити за допомогою США та Європи", - додав він. Зеленський заявив, що припинення вогню дасть час "підготувати відповіді на всі запитання щодо довгострокової безпеки та реального, надійного миру, і поставить на стіл план припинення війни". Тим часом Трамп назвав зауваження Путіна "перспективними", але попередив, що переговори були далеко не повними. Він заявив, що хотів би зустрітися з Путіним. "Ми повинні швидко пережити це. Сподіваюсь, Росія зробить все правильно", - сказав він. Трамп заявив, що Вашингтон отримує "хороші сигнали" від Кремля Трамп заявив, що Вашингтон отримує "хороші сигнали" від Кремля. Він додав, що дискусії з Україною зосереджувались на "землі, яка буде збережена та втрачена". Київ наполягає, що не визнає російські права над окупованою українською територією. "США посилюють санкції проти Росії, домагаючись угоди", Вlооmbеrg, США Команда Трампа тихо дозволила закінчити термін дії ліцензії, що покриває платежі за енергоносії для кількох російських банків, які все ще мали право отримувати платежі в доларах через так звану "Загальну ліцензію 8", що діяла з початку російського вторгнення. Термін дії ліцензії закінчився 12 березня. Закінчення ліцензії "суттєво зруйнує доходи Росії від нафти і газу", - каже колишній чиновник Держдепу, який працював над санкціями проти Росії в 2014-му, Едвард Фішман. "Якщо ви іноземний нафтопереробний завод, нафтотрейдер або хтось, хто купує російський газ, і ваш банк хоче платити Росії за нафту і газ у доларах або іншій західній валюті, вам буде дуже важко це зробити", - каже він. Трамп намагався досягти мирної угоди між Москвою та Києвом і на початку тижня його команда зустрілася з українськими чиновниками, які погодилися з пропозицією про припинення вогню на місяць. Путін заявив у четвер, що хоче обговорити цю пропозицію з Трампом, але "перемир'я має призвести до довгострокового вирішення війни". США без вагань введуть додаткові санкції проти Росії Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що США без вагань введуть додаткові санкції проти Росії, щоб змусити її сісти за стіл переговорів, і що Трамп "готовий чинити максимальний тиск на обидві сторони". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Які гарантії безпеки може отримати Україна: політолог розповів Вплив закінчення терміну ліцензії неясний, бо багато покупців російських енергоресурсів вже дотримувалися обмежень в очікуванні закінчення терміну її дії або створили альтернативні засоби оплати, які обходять західні санкції. "Це, безумовно, жорстко, але питання в тому, наскільки вплине з точки зору надходження доларів чи вартості фактичної торгівлі нафтою. Скільки з потоку грошей насправді пройшло через цей канал, незрозуміло", - каже колишній чиновник казначейства Деніел Таннебаум. "Путін далі хоче домінувати над Україною - звіти розвідки США", Тhе Wаshіngtоn Роst, США Засекречені доповіді розвідки США, включно з опублікованою раніше цього місяця, ставлять під сумнів готовність Путіна припинити війну, оцінюючи, що він не відхилився від максималістської цілі домінувати над Україною. В одній з оцінок, наданих 6 березня адміністрації Трампа, говориться, що Путін надалі рішуче налаштований контролювати Київ, повідомила особа, знайома з документом. Звіти не мають на меті оцінити дії президента Трампа, спрямовані на припинення війни, або перспективи 30-денної пропозиції про припинення вогню. Але підкреслюють важке завдання, яке стоїть перед Трампом і його командою з нацбезпеки, і піднімають питання, чи Білий дім правильно розуміє готовність Путіна шукати миру. Путін у четвер обережно відреагував на пропозицію про припинення вогню. Не відкидаючи її прямо, він натякнув, що Москва може поставити умови. Він заявив це напередодні запланованої зустрічі в Москві з представником Трампа Віткоффом для обговорення плану припинення вогню. Тим часом російські війська досягають значного прогресу у витісненні України з клаптика території РФ в Курській області, яку Київ сподівався використати як розмінну монету. Деякі нинішні та колишні офіційні особи США заявили, що російський лідер, навіть якщо погодиться на тимчасове перемир'я, використає його для перепідготовки військ і порушить умови угоди, створивши провокацію, в якій звинуватить Україну. Я не вірю, що припинення вогню, перемир'я чи договір - покладуть край цій історії Інші офіційні особи сказали, що звіти були більш обережними щодо того, на які мирні умови може погодитися Путін. Але вони визнали, що немає жодних ознак, що Путін поступився своїй вимозі затягнути Україну до безпекової та економічної орбіти Росії. "Я не вірю, що припинення вогню, перемир'я чи договір - покладуть край цій історії. Це нове постійне протистояння між Росією та рештою Європи", - каже колишній співробітник розвідки США і експерт з Росії у Фонді Карнегі Юджин Румер. Інші аналітики вважають, що переговори можуть дати позитивний результат, якщо Вашингтон і Європа правильно розіграють карти. "Щоб Путін припинив війну, він має думати, що може виграти в переговорах. Але це не означає, що він переможе. Ключем до укладення сприятливої ​​та довготривалої угоди про припинення вогню буде встановлення гарантій безпеки для України, які дозволять їй відновити військову силу та стримати новий напад", - каже інший колишній співробітник розвідки США та експерт з Росії в Карнегі Ерік Чіарамелла. Хоча незрозуміло, чи Трамп особисто знає про звіт розвідки 6 березня, це той тип аналізу, який традиційно лягає на стіл президента. Деякі оцінки США щодо непоступливості Путіна дратують Трампа, каже особа, знайома з питанням. Останніми днями Трамп і його помічники висунули перспективу нових жорстких санкцій проти Росії, якщо вона відмовиться припинити війну. Вони не уточнили, якими будуть ці санкції, хоча Трамп у середу сказав, що "можуть бути руйнівними". Президент відчайдушно хоче угоди "Президент відчайдушно хоче угоди. І росіяни не виявляють жодних ознак поступок. Вони збільшують свої вимоги", - каже особа, знайома з ситуацією. Пропозиція про припинення вогню, оголошена у вівторок після українсько-американських переговорів у Саудівській Аравії, передбачала 30-денне призупинення бойових дій по лінії фронту. Росія, яка захопила та анексувала Крим у 2014-му перед початком вторгнення у 2022-му, контролює 20% України та незаконно анексувала чотири області. Під час перебування на посаді президента Джо Байдена керівники розвідки США публічно заявляли, що не бачать жодних ознак, що Путін зменшив свої цілі щодо України, попри значні військові невдачі в місяці після вторгнення. Путін публічно заявив, що його умови мирної угоди включають збереження повного контролю над чотирма окупованими Росією українськими областями, збереження "сухопутного мосту" між Росією і Кримом, володіння територією, яку зараз контролює Україна, наприклад, містами Херсон і Запоріжжя. Він також хоче, щоб Україна була номінально незалежною, але підкорялася Москві, каже колишній чиновник США. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп несеться до свого Афганістану: що писали минулого тижня світові ЗМІ Розрахунки Путіна можуть змінитися, якщо його військова ситуація почне погіршуватися, вважає колишній чиновник. За аналізом ВВС, хоча Росія значно більша та населеніша за Україну, за останні три роки загальна кількість убитих і поранених становить близько 500 тис. Тим часом представник європейської розвідки сказав, що чиновники в Москві вважають, що Трамп слабкий, йому бракує принципів, і він може піддатися маніпуляціям. Представник європейської розвідки сказав, що якщо буде постійне припинення вогню, Москва повернеться до "гібридних" і невійськових засобів підриву України, як це було після 2014-го, після вторгнення в Крим і східну Україну. Останніми роками Росія теж активізувала використання гібридних технологій у Європі Ці засоби включають економічний і дипломатичний примус, проникнення в українські еліти, ділові кола, служби безпеки, війська, здійснення впливу через російську церкву, каже чиновник. Російські лідери давно малюють Зеленського як маріонетку Заходу та намагаються підірвати його легітимність. "Вторгнення 2022-го відбулося через те, що гібридні інструменти не принесли результату", - каже єврочиновник. Останніми роками Росія теж активізувала використання гібридних технологій у Європі, намагаючись вбити гендиректора німецького виробника зброї, здійснюючи підпали у Великій Британії, інших європейських країнах і втручаючись у вибори в Молдові.